Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2018 року

Київ

справа №813/3950/17

адміністративне провадження №К/9901/49761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Білоуса О.В.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Військової частини А2166 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя - Хома О.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді - Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі

за позовом Військової частини А2166

до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 31 жовтня 2017 року Військова частина А2166 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування постанови від 13.10.2017р. про відкриття виконавчого провадження №54901713.

2. 29 листопада 2017 року Військова частина А2166 подала в порядку ст.137 КАС України до Львівського окружного адміністративного суду заяву від 28.11.2017р. №350/490/46/2127ЛС, якою позовні вимоги визначені наступним чином: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017р. №54780064.

3. 08 грудня 2017 року Військова частина А2166 подала до Львівського окружного адміністративного суду заяву від 08.12.2017р. про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови від 10.10.2017р. №54780064, яка мотивована тим, що з вини помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби юридична група Військової частини А2166 не була проінформована про наявність оскаржуваної постанови у Військовій частині А2166.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву Військової частини А2166 до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови залишено без розгляду.

5. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що до суду з вимогою про оскарження спірної постанови позивач звернувся 29.11.2017р. шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, тобто із порушенням встановленого частиною другою статті 181 КАС України десятиденного строку. Позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду неналежним виконанням помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Інструкції про службове діловодство Збройних Сил України, затвердженої наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017р. №124. На підтвердження цього посилається на наказ командира Військової частини А2166 від 07.12.2017 №561, яким винну особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, фактичною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом стало незнання посадовими особами Військової частини А2166 вимог чинного законодавства. Вказане унеможливлює визнання судом поважними такі причини пропуску строку звернення до суду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу Військової частини А2166 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року з питань строку звернення та залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/3950/17 - без змін.

8. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин. Доводи позивача про поважність причин, що зумовили пропуск строку звернення до адміністративного суду зводяться до того, що у зв'язку з незнанням посадовими особами Військової частини А2166 вимог чинного законодавства, позивач був позбавлений можливості звернутися з адміністративним позовом в межах встановлених законом строків. Проте, вказані обставини вірно не визнані судом першої інстанції поважними, оскільки такі не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають поданню адміністративного позову в межах встановленого законодавством строку звернення до адміністративного суду. Будь-яких інших причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, позивачем не вказано, а судом першої інстанції, так як і апеляційним судом, не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. Військова частина А2166 (далі - скаржник) у квітні 2018 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року.

10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що юридична група Військової частини А2166 не була своєчасно повідомлена про наявність постанови про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017р. №54780064 з незалежних від неї причин, а саме через несвоєчасне неповідомлення про оскаржувану постанову помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальником фінансово-економічної служби Військової частини А2166.

12. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 10 жовтня 2017 року державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, оригінали яких 11.10.2017р. було направлено на адресу Військової частини А2166.

14. Зазначені постанови, в тому числі і постанову про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017р. №54780064, позивач отримав 17.10.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення форми №119.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Частина 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Частина 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

17. Частина 5 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»: рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

18. Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

19. Пункт 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України: суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

23. Судами попередніх інстанцій на підставі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи, встановлено, що постанову про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017р. №54780064 скаржник отримав 17.10.2017р.

24. З огляду на те, що з вимогою про скасування вказаної постанови від 10.10.2017р. №54780064 Військова частина А2166 звернулася до суду 29 листопада 2017 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пропуск 10 денного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.).

25. Суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

26. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

27. При цьому строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця.

28. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду в розумінні статей 100, 155 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) могли визнаватись лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

29. Отже, неналежне виконання своїх службових обов'язків штатними працівниками (військовослужбовцями) скаржника не є поважними причинами пропуску строку для звернення до адміністративного суду.

30. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

31. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

33. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

34. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

35. В задоволенні касаційної скарги Військової частини А2166 - відмовити.

36. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року - залишити без змін.

37. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді О.В. Білоус

В.М. Шарапа