Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №816/4751/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року

Київ

справа №816/4751/15

адміністративне провадження №К/9901/26181/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у складі судді Єресько Л. О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у складі суддів Подобайло З. Г., Григорова А. М., Тацій Л. В. у справі №816/4751/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

14 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльності Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо не здійснення коригування в інтегрованій картці Товариства, як платника податків на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів, в розмірі 70 737 207,75 грн. та зобов'язання Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів в розмірі 70 737 207,75 грн., з мотивів протиправності бездіяльності податкового органу та необхідності відновлення порушеного права у заявлений позивачем спосіб.

25 лютого 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, задоволений позов Товариства, визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо не здійснення коригування в інтегрованій картці з податку на прибуток платника податків Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів, в розмірі 70 737 207,75 грн та зобов'язано цей податковий орган здійснити коригування в інтегрованій картці з податку на прибуток платника податків Товариства на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів в розмірі 70 737 207,75 грн.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що облік нарахованих та сплачених сум податків і зборів, який ведеться органами ДФС, спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов'язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДФС, що в свою чергу свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у картці особового рахунку підприємства правильно відображали фактичний стан його зобов'язань та платежів до бюджету. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

19 жовтня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

15 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 21 жовтня 2016 року та витребувано справу №816/4751/15 з Полтавського окружного адміністративного суду.

11 січня 2017 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

05 січня 2017 року справа №816/4751/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №816/4751/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26181/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою включено до ЄДРПОУ за номером 05763814.

У 2013 році Товариством перераховано авансових платежів з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 70 737 307,75 грн.

03 березня 2014 року Товариством подано до податкового органу (за місцем перебування на обліку) податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 та відповідно до вимог ст. 57 та ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у рядку 20 АВ якої "Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи - платника консолідованого податку" задекларована позивачем у розмірі 70 737 208 грн, по рядку 14 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період"задекларовано суму у розмірі 212 067 500,00 грн, у рядку 13 ЗП "Зменшення нарахованої суми податку" задекларована сума в розмірі 301 520 026,00 грн.

Декларацію з податку на прибуток за 2013 визначено податок на прибуток склав 89452526,00 грн, цю суму зменшено на 301520026,00 грн (рядок 13 декларації з розшифровкою у додатку ЗП до неї). Сума зменшення по податку складається з суми нарахованого авансового внеску при виплаті дивідендів у звітному періоді у розмірі 70737208 грн, сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 Податкового Кодексу України - 230 782 818 грн.

Сума податку на прибуток по рядку 14 декларації з урахуванням зменшення склала "-212067500,00 грн" та перенесена (включена) до інтегрованої картки "Авансові внески з податку на прибуток" по коду платежу 11024000 у законодавчо визначений термін (11.03.2014), та як наслідок відображена контролюючим органом у графі "Переплата".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заповнення позивачем додатку ЗП і декларації з податку на прибуток здійснено у відповідності до алгоритму заповнення показників по рядках та з урахуванням вимог підпунктів 153.3.3 та
153.3.4 статті 153 Податкового кодексу України за якими підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду в зв'язку з нарахуванням дивідендів та у разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду.

Додатком ЗП до рядка 13 декларації позивачем визначено першочерговість зменшення нарахованої суми податку по рядку 13.5 на суму нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів по рядку 13.7 на суму нарахованого авансового внеску відповідно до п. 57.1 Податкового Кодексу України.

Нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток згідно затверджених алгоритмів. Після закінчення таких робіт по ІКПП за кодом платежу 110240 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" ПАТ "КВЗ" змінилася сума переплати на дату, яка уже минула (на
11.03.2014) і склала 141 430 292,00 грн. (картка по авансовим внескам за 2014 рік), різниця у розмірі 70 737 208,00 грн. є сумою авансового внеску, попередньо сплаченого платником протягом 2013 року у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами як про повернення грошових коштів у розмірі 70737208,00 грн на рахунок платника, так і щодо здійснення коригування в інтегрованій картці платника та надання акту звірки.

За позицією податкового органу у разі подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік з позитивним значенням об'єкту оподаткування Товариство мало б можливість скористатися сумою перевищення шляхом зменшення нарахованої суми податку на прибуток, разом із тим, оскільки, позивачем за 2014 рік подано податкову декларацію з податку на прибуток з від'ємним показником об'єкту оподаткування, така можливість за 2014 рік відсутня, що за висновком відповідача ця сума не підлягає включенню до інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток авансових внесків з податку на прибуток, сплачених при виплаті дивідендів в розмірі 70 737 207,75 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що станом на 01 грудня 2015 року алгоритм контролю податкової декларації з податку на прибуток реалізовано в АІС "Податковий блок" та здійснено рознесення показників декларацій з податку на прибуток підприємств за 2014 рік згідно вказаного алгоритму.

Податковий орган з посиланням на позицію ДФС України вказує, що сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку
13.5.1 додатка ЗП до декларації відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку
13.5.2 додатка ЗП до податкової декларації № 1213 або № 872, це означає, що перепроведення нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток ґрунтуватиметься на такому алгоритмі: у декларації з податку на прибуток підприємства, значення рядка 13.5.1 додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операції з торгівлі цінними паперами) - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 додатка ЗП до рядка 13). Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, перевищує суму податку на прибуток, зменшену на суму авансових внесків з податку на прибуток, сума перевищення зараховується у зменшення нарахованої суми податку, у наступних звітних періодах до повного її погашення.

Відтак, за висновком податкового органу, сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням зарахованого авансового внеску відповідно до статті 57 ПКУ) у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми перевищення до складу наступних податкових періодів. При цьому, сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПКУ, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів".

Актом звірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток від 01 грудня 2015 року № 10138-20 станом на 17 листопада 2015 року, розбіжність між даними позивача та відповідача складає 70 737 208,00 грн.

Спірним питанням цього спору є правомірність відмови податкового органу щодо зарахування переплати в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень пунктів 54.1 статті 54, підпунктів 153.3.2, 153.3.3, 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України та встановили, що механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (після реформування - Державна фіскальна служба України) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994 (надалі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1,2 розділу 3 Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються контролюючим органом в інтегрованій картці платника.

На момент подачі позивачем декларації з податку на прибуток за 2013 рік контролюючим органом здійснювався облік податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток в двох окремих інтегрованих картках, які в подальшому були злиті в одну інтегровану картку з податку на прибуток. Таке злиття обумовлено приписами пунктів 9.1, 9.4 статті 9 Податкового кодексу України, якими встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, за яким передбачено тільки такий вид податку як "податок на прибуток підприємств", це вказує на те, що термін "авансовий внесок з податку на прибуток "зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - "податок на прибуток підприємств", а саме його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

За висновком судів попередніх інстанцій авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток, що узгоджується з положеннями пунктів 153.8, 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.

Кременчуцькою ОДПІ сума податку на прибуток по рядку 14 декларації Товариства з урахуванням зменшення (сума зменшення = сума нарахованого авансового внеску при виплаті дивідендів у звітному періоді у розмірі 70 737 208,00 грн. + сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ - 230 782 818 грн. ) склала "- 212 067 500,00 грн" та включена до інтегрованої картки "Авансові внески з податку на прибуток" по коду платежу 11024000 у законодавчо визначений термін (11 березня 2014 року), у графі "Переплата", розмір якої змінився у сторону зменшення на суму у розмірі 70 737 208 грн, що є сумою авансового внеску, попередньо сплаченого платником протягом 2013 року у зв'язку з нарахуванням дивідендів, через перепроведення ДФС України нарахувань в інтегрованих картках платників податків декларацій з податку на прибуток згідно затверджених алгоритмів згідно листа ДФС України від 12 листопада 2014 року № 10346/7/99-99-15-02-01-17.

Відповідачем порушення позивачем формування показників податкової звітності із нарахування авансового внеску у зв'язку з нарахуванням дивідендів у 2013 році не доведено та шляхом проведення перевірки не встановлено.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Судами попередніх інстанцій не прийняті доводи податкового органу з приводу зміни алгоритму розрахунків сум, указаних у податковій звітності платників, що мають бути відображені у податкових базах, зокрема, в інтегрованій картці платника податку з мотивів того, що лист Міністерства доходів і зборів України від 07 лютого 2014 року № 3194/7/99-99-19-03-01-17 "Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік" не є нормативно-правовим актом, а відтак не є обов'язковим до застосування відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час вирішення справи, до 15 грудня 2017 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що перепризначення органами ДФС нарахувань в інтегрованих картках платників податків шляхом видачі листів зі змінами алгоритмів обліку податків та зборів виходить за межі повноважень органів ДФС, не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України та не узгоджується з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відтак, платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилася сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій врахували Висновки Верховного Суду України викладені у постанові Верховного Суду України від 08.12.2015 по справі №810/6086/13-а (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 54688766), відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час вирішення справи, до 15 грудня 2017 року.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №816/4751/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду