Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2019 року у справі №815/1995/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа №815/1995/16, адміністративне провадження №К/9901/44122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Желєзного І. В., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. (судді - Запорожан Д. В., Романішин В. Л., Шляхтицький О. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не затвердження змін до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", наданого Фонду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" (далі - Уповноважена особа Фонду), до якого її включено,

зобов'язати Фонд затвердити зміни до реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, на підставі доповненого Переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", наданого Фонду Уповноваженою особою Фонду, до якого її включено.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2016р. позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017р. касаційну скаргу задоволено частково. Рішення суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що вона відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", підстави для невключення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому її право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах, 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
15.01.2015р. Правління Національного банку України постановою №16/БТ віднесло ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії проблемних. (а. с. 288-290)

16.01.2015р. між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено Договір №30023558 банківського рахунку у доларах США, за умовами якого банком відкрито вкладнику поточний рахунок № НОМЕР_1 //НОМЕР_4. (а. с.11-14)

16.01.2015р. між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено Договір №30023576 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від
20.01.2014р. вклад "ПКлієнт3м6% " (вид вкладу "Постійний клієнт" 3міс щоміс"). (а. с. 15)

Відповідно до умов договору банківського вкладу №30023576, сума вкладу у розмірі 10 000 доларів США внесено на вкладний (депозитний) рахунок, відкритий на ім'я позивача 16.01.2015р.

Внесення на рахунок позивача зазначеної суми коштів відповідачем не заперечується.

26.01.2015р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - Северина Ю. П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від
23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015р. № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку ОСОБА_2 строком на один рік з 27.05.2015 по 26.05.2016 включно.

25.02.2016р. адвокатом позивача було направлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" запит про надання інформації. (а. с. 35)

02.03.2016р. листом уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" повідомила, що ОСОБА_1 включено до переліків вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Залишок коштів по депозитному рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 10 000,00 доларів США клієнта ОСОБА_1 було перенесено у повному обсязі на інший депозитний рахунок № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 на підставі Наказу АТ "ІМЕКСБАНК" №196-в від 10.11.2015 року щодо перенесення даних з філій АТ "ІМЕКСБАНК" в м. Київ та м. Одеса до Головного банку. Залишок коштів по рахунку № НОМЕР_1 (нараховані відсотки по депозитному вкладу) ОСОБА_1 отримано
11.05.2015 року у повному обсязі 12,90 доларів США (203,95 грн. ). (а. с. 36)

Вважаючи протиправною бездіяльність Фонду щодо не включення її до Загального реєструт вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходили з того, що при складанні Загального реєстру вкладників, Фонд використовує виключно інформацію, що наявна у переданому уповноваженою особою Переліку вкладників та законодавство не покладає обов'язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру вкладників інших документів, окрім Переліку вкладників.

Крім того, суд виходив з того, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" включила позивача до переліку вкладників, тому у відповідача відсутні підстави для не включення її до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що комісією були затверджені результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що позивачем фактично було розбито свій рахунок з метою штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200000 грн. за рахунок держави, за допомогою перерахування цих коштів на рахунки третіх осіб, що надає можливості власнику вкладу, отримати всю суму повністю шляхом його "дроблення".

Також, апеляційний суд виходив з того, що перераховані кошти не являються власними коштами позивача та не являються вкладом в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим Уповноваженою особою Фонду прийнято обґрунтоване рішення про нікчемність правочину, а тому відсутні і правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідачем не доведено, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок юридичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, а також є необгрунтованими посилання на те, що здійснивши зазначену вище операцію банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, при здійсненні спірної операції додаткових пільг чи переваг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому є безпідставним посилання на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною.

При цьому питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не включив позивача до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" включила позивача до переліку вкладників, тому у відповідача відсутні підстави для не включення її до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від
06.07.2016р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

І. В. Желєзний

В. М. Кравчук