Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2018 року у справі №820/1580/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року

Київ

справа №820/1580/16

адміністративне провадження №К/9901/26612/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала до суду позов про визнання протиправним і скасування наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибакова М.В. від 14.03.2016 № 528, податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 № 0000391403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43 681,25 грн та стягнення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1102,42 грн.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.05.2016 адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибакова М.В. від 14.03.2016 № 528 залишив без розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 № 0000391403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43 681,25 грн, позивач зазначає, що за наявності належним чином роздрукованого фіскального звітного чеку підстави вважати такі кошти неоприбуткованими відсутні.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17.05.2016 відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2016 залишив без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка неоприбуткувала готівку у порядку, встановленому пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, оскільки у Книзі обліку розрахункових операцій не здійснила облік готівкових коштів, а саме: не заповнила графу 5 розділу 2 цієї книги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

В обґрунтування вимог касаційної скарги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 посилається на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Посилаючись положення статті 2, пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункти 1.2, 2.6, глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, пунктів 4.8, 4.9 Порядку ведення Книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, вважає, що вона не здійснила такого порушення як неоприбуткування готівки, оскільки провела отримані готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувала фіскальні звітні чеки та здійснила облік таких чеків у Книзі обліку розрахункових операцій.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.09.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2015 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Ханова Р.Ф., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для застосування до позивачки за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 28.03.2016 № 0000391403 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43 681,25 грн відповідно до вимог ст. 1 Указу Президента України «Про застосування за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 слугували висновки, вкладені в акті фактичної перевірки від 16.03.2016 № 280/20/40/14/НОМЕР_1, про порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. За висновками відповідача порушення полягало в тому, що позивачка не оприбуткувала готівкові кошти в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків, а саме: не здійснила запису в графі 5 розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» Книги обліку розрахункових операцій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі Положення № 637).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення № 637 оприбуткування готівки визначено як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, Верховний Суд зазначає, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій шляхом заповнення всіх обов'язкових до заповнення граф. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Виходячи з того, під «оприбуткуванням готівки» в касі підприємства у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, є неоприбуткуванням готівки в касі.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, який неодноразово висловився з цього питання, зокрема в постановах від 02.04.2013 у справі № 21-76а13, від 12.11.2013 у справі № 21-370а13, від 01.04.2014 у справі № 21-54а14 та від 04.11.2015 у справі № 21-3680а15 тощо.

Доводи позивачки про те, що висловлена Верховним Судом України позиція стосується інших обставин, ніж обставини у справі, що вирішується (обставини щодо не заповнення суб'єктом господарювання графи 5 розділу 2 КОРО), Верховний Суд відхиляє. Висловлений Верховним Судом України висновок про те, що є оприбуткуванням готівки згідно з нормами законодавства та невиконання яких дій суб'єктом господарювання свідчить про порушення вимог пункту 2.6 Положення № 637, стосується обставин щодо невнесення чи неповного внесення суб'єктами господарювання до КОРО записів. Так, у справі № 2а-11344/09/1/0170 (номер справи Верховного Суду України 21-76а13), в якій Верховний Суд України ухвалив постанову від 02.04.2013, мають місце обставини щодо незаповнення суб'єктом господарювання графи 5 розділу 2 КОРО.

Відповідно до пункту 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 № 417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150 (далі Порядок № 417), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно з пунктом 7 розділу 4 Порядку № 417 у разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, то записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку № 417 у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати. За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5 - 8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 3 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що графа 5 розділу 2 КОРО є обов'язковою для заповнення і незаповнення такої графи свідчить про нездійснення суб'єктом господарювання обліку коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Зважаючи на те, що позивачкою не було оприбутковано готівкових коштів в порядку, передбаченому пунктом 2.6 глави 2 Положення № 637, а саме: нездійснено обліку зазначених готівкових коштів (у день їх одержання) у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО шляхом повного внесення відповідних записів, то застосування до позивачки передбачених у статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими позивачка обґрунтовувала свою позицію щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в судах попередніх інстанцій, та є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна