Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №159/2063/17

адміністративне провадження №К/9901/35229/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 159/2063/17

за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - об'єднане управління ПФУ) про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ

на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Наваляного Т.Д. та

постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів Большакової О.О., Макарика В.Я., -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії за віком, при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку при обчисленні пенсії врахувати розмір фактичної заробітної плати в карбованцях відповідно за січень 1994 року - 12281,05 х 100, за лютий 1994 року - 11683,18 х 100, за березень 1994 року -13849,11 х 100, за квітень 1994 року - 17201,39 х 100, за травень 1994 року - 19385,29 х 100, за червень 1994 року - 14943,24, за липень1994 року - 20703,71 х 100, за серпень 1994 року - 20131,38 х 100, за вересень 1994 року - 25995,02 х 100, за жовтень 1994 року - 88480,00 х 100, за листопад 1994 року - 56833,22 х 100, за грудень 1994 року - 24908,79 х 100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що об'єднаним управлінням ПФУ при розрахунку середнього заробітку, з якого призначається пенсія, не враховано фактичний розмір заробітної плати, отриманої ним у період з 01 січня по 31 грудня 1994 року в мільйонах карбованців. Через відсутність програмного забезпечення комп'ютерні роздруківки оформлялись шляхом зазначення заробітку з додаванням помітки «х 100» (помножити на 100). Однак, пенсійним органом при переведенні карбованців у гривні не враховано цієї обставини, що призвело до обрахунку заниженого розміру доходу позивача.

Ковельський міськрайонний суд Волинської області постановою від 04 липня 2017 року задовольнив позовні вимоги: зобов'язав об'єднане управління ПФУ провести ОСОБА_1 починаючи з 25 липня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за віком та при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії врахувати розмір фактичної заробітної плати в карбованцях відповідно за січень 1994 року - 12281,05х100, за лютий 1994 року - 11683,18х100, за березень 1994 року - 13849х100, за квітень 1994 року - 17201,39х100, за травень 1994 року - 19385,29х100, за червень 1994 року - 14943,24х100, за липень 1994 року - 20703,71х100, за серпень 1994 року - 20131,38х100, за вересень 1994 року - 125995,02х100, за жовтень 1994 року - 88480,00х100, за листопад 1994 року - 56833,22х100, за грудень 1994 року - 24908,79х100.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 вересня 2017 року змінив рішення суду першої інстанції в частині зазначення фактичної заробітної плати в карбованцях, розмір якої зобов'язано об'єднане управління ПФУ врахувати при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку ОСОБА_1, за вересень 1994 року, зазначивши 25995,02 х 100 замість 125995,02 х 100, та за березень 1994 року, зазначивши 13849,11 х 100 замість 13849 х100.

В решті постанову суду Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2017 року - залишив без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що надання Ощадбанку статусу уповноваженого банку в межах реалізації політики у сфері соціального захисту переміщених осіб здійснено Кабінетом Міністрів України на виконання Закону № 1706-VII та в межах наданих законом Кабінету Міністрів України повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувались тим, що архівна довідка про заробіток позивача давала можливість УПФ обрахувати середньомісячний заробіток позивача виходячи із фактично отриманої ним заробітної плати в мільйонах, тому вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести перерахунок та виплату пенсії та при проведенні перерахунку для обчислення пенсії врахувати розмір фактичної заробітної плати (за 1994 рік) в карбованцях. При цьому, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції невірно зазначив розмір заробітної плати, отриманий позивачем за березень 1994 року та за вересень 1994 року, що стало підставою для зміни в цій частині постанови міськрайонного суду.

19 жовтня 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2017 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії в розрахунок включається перерахована в гривні фактична сума заробітної плати, що вказана в довідці архівною установою, ніяких інших арифметичних дій не проводиться.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

07 листопада 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в об'єднаному управлінні ПФУ як одержувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з 25 липня 2016 року.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням розміру фактичної заробітної плати в мільйонах карбованців у 1994 році, об'єднаним управлінням ПФУ листом від 21 квітня 2017 року №54/0-01 у такому перерахунку відмовлено.

Відмова мотивована тим, що при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії в розрахунок включається перерахована в гривні фактична сума заробітної плати, що вказана в довідці архівною установою, ніяких інших арифметичних дій не проводиться.

Також суди встановили, що основний розмір пенсії позивачу обчислений із заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 1988 року по 30 листопада 1993 року та з 01 липня 2000 року по 06 вересня 2009 року .

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані довідки про заробітну плату, видані ПАТ «Ковельсільмаш» та довідку, видану Трудовим архівом виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Для розрахунку заробітку при призначенні пенсії використано дані, які являються найбільш оптимальним варіантом, а саме:

-з довідки про заробітну плату за період з 01 грудня 1988 року по 31 грудня 1989 року, виданої ПАТ «Ковельсільмаш» - 13 місяців;

-з довідки про заробітну плату за період 01 січня 1992 року по 30 листопада 1993 року, виданої Трудовим архівом виконавчого комітету Ковельської міської ради - 23 місяці;

-з системи персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 06 вересня 2009 - 87 місяців.

При розрахунку середнього заробітку відповідачем не враховано дані про фактичний розмір заробітної плати позивача у період з 01 січня по 31 грудня 1994 року, отриманих в мільйонах карбованців.

Відповідно до довідки від 10 квітня 2017 року № 275, виданої Трудовим архівом виконавчого комітету Ковельської міської ради, слідує, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату у 1994 році розмірах: за січень - 12281,05 х 100, за лютий - 11683,18 х 100, за березень -13849,11 х 100, за квітень - 17201,39 х 100, за травень - 19385,29 х 100, за червень - 14943,24, за липень - 20703,71 х 100, за серпень - 20131,38 х 100, за вересень - 25995,02 х 100, за жовтень - 88480,00 х 100, за листопад - 56833,22 х 100, за грудень - 24908,79 х 100.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку встановленому законодавством, а за період після 01 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.

Правління Пенсійного фонду України постановою від 25 листопада 2005 року № 22-1 затвердив Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Аналіз наведених норма права свідчить про те, що в архівних довідках заробітна плата вказується в грошових одиницях згідно первинних документів, а перерахунок в гривні проводиться органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 25 серпня 1996 року № 762-96 «Про грошову реформу в Україні», українські карбованці підлягають обміну (перерахунку) на гривні за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

У справі, яка розглядається суди встановили, що надана позивачем для обчислення пенсії архівна довідка про заробітну плату (дохід), містить інформацію, що дає можливість обрахувати середньомісячний заробіток позивача, виходячи з фактично отриманої заробітної плати в мільйонах, в тому числі й за 1994 рік.

У зв'язку із тим, що грошовою одиницею в Україні у 1994 році був карбованець, то отримані позивачем суми заробітної плати у цій валюті позивача мали бути враховані відповідачем при обчисленні пенсії у перерахунку до гривні (за курсом 100000 карбованців на 1 гривню).

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

При цьому колегія суддів погоджується також із висновком апеляційного суду про часткову зміну рішення міськрайонного суду, у зв'язку із тим, що останній помилково зазначив розмір заробітної плати, отриманий позивачем за березень 1994 року та за вересень 1994 року, відмінний від розміру, який зазначений у архівний довідці.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оспорюваного рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 159/2063/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду