Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2020 року у справі №812/1654/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 812/1654/16

адміністративне провадження № К/9901/22028/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року (суддя Чиркін С. М. ) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія суддів: Міронова Г. М., Арабей Т. Г., Геращенко І. В. ) у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області до Дочірнього підприємства "Сєвєродонецька автобаза" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах,

УСТАНОВИЛ:

В грудні 2016 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Сєвєродонецька автобаза" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 в загальній сумі 621,75 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що кошти, які згідно з платіжними дорученнями, надійшли від ПАТ на погашення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 зараховані на погашення заборгованості саме з фактичних витрат на виплату та доставку, яка виникла у відповідача ще до вказаного періоду. Посилається на Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, який надає право зарахування платежів для погашення боргу у порядку черговості його виникнення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Дочірнє підприємство "Сєвєродонецька автобаза" Публічного акціонерного товариства "Луганськбудтранс", зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідач станом на 10.03.2017 року має заборгованість у розмірі 621,75 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника.

Згідно платіжного доручення від 28.02.2017 № 4 щодо відповідачем сплачено на користь позивача 621,75 грн. витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2016 по 31.12.2016.

Відповідно до довідки від 09.03.2017 № 165 Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, заборгованість ДП "Сєвєродонецька автобаза" по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 становить 621,75 грн. за період з 01.08.2016 по 31.12.2016, яка станом на 10.03.2017 року не сплачена, оскільки на підставі п. 5.4 Постанови від 27.09.2010 № 21-2 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів", облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості.

Через несплату вказаної суми, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутні правові підстави для зміни призначення платежу та зарахування управлінням Пенсійного фонду України в м.

Сєвєродонецьку Луганської області коштів, сплачених відповідачем на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в порядку черговості виникнення боргу. Спірна сума відповідачем сплачена в повному обсязі.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини зазначає наступне.

Відповідно до п. п."б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, визначається відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б " - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як встановлено судами, платіжним дорученням від 28.02.2017 № 4 сплачено на користь позивача 621,75 грн. витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2016 по 31.12.2016.

Проте відповідачем вказану суму 621,75 грн. зарахована на погашення боргу в порядку черговості за період, який виник раніше, ніж спірний в даній справі.

Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

При цьому, суди слушно послалися на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02 червня 2015 року ( № 21-166а15), згідно з якими право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Отже, право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій щодо страхових, єдиного внеску. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 812/210/17.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем добровільно сплачено суму витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2016 по 31.12.2016, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи встановлені факти, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Северодонецьку Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій