Історія справи

Постанова КАС ВП від 24.10.2019 року у справі №809/950/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №809/950/17

адміністративне провадження №К/9901/15352/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А. Ю.

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 (колегія суддів: Коваль Р. Й., Гуляк В. В., Судова-Хомюк Н. М. ) у справі № 809/950/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом та просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати МВС України прийняти рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач безпідставно відмовив йому у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому більшого відсотку втрати працездатності, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850 він не позбавлений права на виплату такої допомоги.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року в адміністративній справі № 809/950/17.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення з питання призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на пункт 4 Порядку №850 та зазначає, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений зі служби 07 серпня 2002 року.

30.09.2002 згідно акта № 1641 огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності (50% втрати працездатності) - захворювання, яке пов'язано з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим у листопаді 2002 року страхова компанія "Оранта" виплатила йому грошову допомогу.

24.09.2008 відповідно до акта № 2093 огляду МСЕК позивачу встановлено II групу інвалідності (60% втрати працездатності), у зв'язку з чим у 2009 році йому виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію".

Згідно акта огляду МСЕК № 1419 від 02.11.2016 позивачу встановлено 80% втрати працездатності (без зміни групи інвалідності) - захворювання, яке пов'язано з проходженням служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

18.11.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ліквідаційної комісії управління МВС України в Івано-Франківській області (далі - УМВС України в Івано-Франківській області) щодо проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850.

08.02.2017 Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУ НП в Івано-Франківській області) надало позивачу відповідь про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 Порядку № 850 і вказало на відсутність правових підстав для повторного нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

Вказана відмова була оскаржена відповідачем до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (cправа № 809/317/17) позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ГУ НП в Івано-Франківській області щодо прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленої листом від 08.02.2017 № Г-12/108/05/8-2017.

Визнано неправомірною бездіяльність УМВС України в Івано-Франківській області та ГУ НП в Івано-Франківській області щодо неподання до МВС України документів, передбачених пунктом 8 Порядку № 850, та висновку щодо виплати грошової допомоги стосовно ОСОБА_1

Зобов'язано УМВС України в Івано-Франківській області направити до МВС України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №
850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду набрала законної сили і на виконання рішення суду УМВС України в Івано-Франківській області направило документи до МВС України.

Листом від 19.06.2017 за № 15/2-2119 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив ОСОБА_1, що матеріали з питання призначення йому одноразової грошової допомоги Департаментом розглянуто і повернуто, як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Зазначено, що та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Порядку № 850, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Вважаючи таку відмову МВС України протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що після первинного огляду МСЕК позивача пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до умов Порядку № 850 немає.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суди виходили з того, що ~law4~ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850.

Відповідно до ~law6~ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

~law11~ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від від 18 жовтня 2018 року у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 по справі №296/10138/16-а.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук