Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №810/5454/15

адміністративне провадження №К/9901/35623/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ)на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 20.04.2016(суддя В.Р. Щавінський) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016(колегія у складі суддів: Є.В. Чаку, В.В. Файдюк, Є.І. Мезєнцев)у справі №810/5454/15за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 доДПІпровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій №0001702202/3978 від 09.11.2015.

В обґрунтування позову вказав, що рішення ДПІ прийнято на підставі матеріалів перевірки правоохоронних органів, які не наділені повноваженнями здійснювати контроль за виконанням Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). Рішення ДПІ прийнято без посилання на документ, яким було встановлено правопорушення, не зазначено його дати і номеру, так само відсутні встановлені дані щодо допущеного правопорушення, зокрема час та місце, відомості про особу, яка здійснила продаж підакцизного товару, якого саме акцизного товару та кому.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про застосування фінансових санкцій №0001702202/3978 від 09.11.2015, у зв'язку із тим, що вина найманого працівника позивача спростована згідно з висновком суду, викладеним в постанові Обухівського районного суду Київської області по справі № 372/220/16-а від 17.03.2016 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволені позову. Вказується на те, що контролюючі органи наділені повноваженнями здійснювати фактичні перевірки діяльності суб'єктів господарювання в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами, за порушення правил якої, що мало місце у цій справі, до позивача застосовані штрафні санкції згідно із положеннями Закону №481/95-ВР.

Відзив на вказану касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.2015 в магазині «Берізка» (належить позивачу), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, старшим інспектором ОГП Української міської варти Дещенком О.О. було встановлено факт того, що продавець магазину «Берізка» ОСОБА_4 продала тютюнові вироби особам, які не досягнули вісімнадцяти років, не видавши при цьому фіскальний чек.

За даним фактом Українською міською вартою було складено протокол №УМВ 00405 від 04.09.2015 про адміністративне правопорушення, на підставі якого адміністративною комісією виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області була винесена постанова №76 від 11.09.2015 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 у розмірі 510 грн., за порушення вимог частини 2 статті 156 КУпАП, а саме за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Вказана постанова, скасована постановою Обухівського районного суду Київської області по справі №372/220/16-а від 17.03.2016 року.

На підставі отриманого протоколу №УМВ 00405 від 04.09.2015, ДПІ було винесено спірне у даній справі рішення, яким до ФОП ОСОБА_2, за порушення частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, а саме: продаж у його магазині тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. 00 коп.

За правилами статті 15-3 Закону 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до положень частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, спірне у даній справі рішення було прийнято на підставі матеріалів перевірки Української міської варти, оформленої протоколом №УМВ 00405 від 04.09.2015 про адміністративне правопорушення, на підставі якого адміністративною комісією виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області прийнято постанову №76 від 11.09.2015 про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Обухівського районного суду Київської області по справі №372/220/16-а від 17.03.2016 вказана постанова про накладення адміністративного стягнення була скасована у зв'язку із тим, що відповідач не довів факт вчинення найманим працівником позивача адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, оскільки обставини, які були зазначені у оскаржуваній постанові, спростовувалися показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні та іншими матеріалами справи.

Верховний Суд зауважує, що наведене судове рішення є остаточним, набрало законної сили в день його винесення - 17.03.2016. Так, місцевий суд вирішуючи питання законності наведеної постанови, опитав свідків (особу, якій згідно протоколу продано тютюнову продукцію та свідка, який підтверджує даний факт), які показали суду, що один із них протокол не підписував, а інший, що продавцем була інша особа.

Отже з врахуванням відсутності доведеного факту реалізації найманим працівником позивача тютюнової продукції особі, яка не досягла 18 років, та оскільки спірне у даній справі рішення прийнято на підставі матеріалів перевірки Української міської варти, висновки якої були визнанні у судовому порядку необґрунтованими, застосована до позивача штрафна санкція у відповідності до частини другої статті 17 Закон №481/95-ВР підлягає скасуванню, як це вірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду