Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №364/1088/17

провадження №К/9901/32162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 (колегія суддів у складі головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.) у справі №364/1088/17 за позовом ОСОБА_2 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (надалі за текстом «Управління») щодо відмови у призначенні пенсії з 17.07.2017 року за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію виходячи із розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, обчисленої за останні 24 календарних місяців роботи на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 04.07.2017 № 18-272зп, без обмеження її максимальним розміром.

2. В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона має достатній загальний та спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

3. Постановою Володарського районного суду Київської області від 21.11.2017 позов задоволено частково.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 за період з 01.09.1993 по 20.06.1998 навчалась за спеціальністю правознавство в Київському університеті ім. Тараса Шевченка, та здобула кваліфікацію спеціаліста права.

7. Відповідно до трудової книжки загальний трудовий стаж ОСОБА_2 станом на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років становить 21 рік 8 місяців 19 днів.

8. Згідно з копією довідки від 04.07.2017 № 18-272зп ОСОБА_2 працює в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу.

9. 17.07.2017 позивач звернулась до Управління із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

10. Розпорядженням начальника Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 26.07.2017 № 389 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років з мотивів відсутності підстав для такого призначення.

11. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст та обсяг соціальних гарантій, які досягнуті працівниками прокуратури, не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Оскільки для призначення пенсії за вислугу років у позивача не вистачає спеціального стажу роботи, визначеного Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, суд апеляційної інстанції вказав на правомірність дій Пенсійного органу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII суттєво звужене її право на пенсію за вислугу років. Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав особи не допускається.

15. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що відповідно до законодавства, що діяло на час звернення позивача за призначенням пенсії, ОСОБА_2 не мала права на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. На час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії порядок призначення пенсій прокурорам було врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

19. Судами встановлено, що позивач звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії 17.07.2017.

20. Тобто, станом на дату звернення позивача до Пенсійного фонду необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були: а) стаж за вислугу років - 23 роки; б) стаж на посадах прокурорів - 13 років.

21. Як вже зазначено вище, загальний трудовий стаж ОСОБА_2 станом на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років становив 21 рік 8 місяців 19 днів, що сторонами не заперечувалось.

22. Таким чином, оскільки стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про той факт, що у спірних правовідносинах Пенсійний фонд України не порушив права позивача на пенсію.

23. Щодо покликання позивача на той факт, що Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII суттєво звужене її право на пенсію за вислугу років, Суд зазначає наступне.

24. У період дії ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII у редакції від 26.07.2011 (діяла до 30.09.2011) пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.

25. Разом з тим, станом на 30.09.2011 у ОСОБА_2 був відсутній стаж роботи 20 років та стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років.

26. Відтак, у період дії ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції від 26.07.2011 позивач не набула права на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав ОСОБА_2

27. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

28. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 у справі №364/1088/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб