Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2019 року у справі №826/10263/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 826/10263/16

адміністративне провадження № К/9901/1598/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Каракашьяна С. К., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мельничука В.П., суддів: Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.,

І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (далі - КДКА Миколаївської області), за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 та рішення ВКДКА від 23 березня 2016 року № ІІІ-001/2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення ВКДКА від 23 березня 2016 року № ІІІ-001/2016 та рішення КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 прийняті без врахування всіх обставин, оскільки позивач як адвокат мала законні підстави на участь у якості захисника підозрюваного ОСОБА_4 при проведенні окремої процесуальної дії у кримінальному проваджені № 1201323025000308.

2.1. Стверджує, що підозрюваним ОСОБА_4 надано згоду про те, що він бажає аби адвокат ОСОБА_1 надавала йому правову допомогу при виконанні окремої слідчої дії.

2.2. Вважаючи рішення відповідачів необґрунтованими та такими, що ухвалені з порушенням частини другої статті 67 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України від 17 листопада 2012 року (далі - Правила адвокатської етики), ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про їх скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до свідоцтва № 365, виданого 30 березня 2006 року Херсонською обласною КДКА, позивачу надано право на зайняття адвокатською діяльністю.

4. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року, залишеним без змін рішенням ВКДКА від 23 березня 2016 року № ІІІ-001/2016, притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на три місяці.

5. Вищевказані рішення мотивовано тим, що в діях адвоката мають місце ознаки порушення останньою пунктом 1 статті 23 Правил адвокатської етики, яким передбачено, що до укладення договору з клієнтом адвокат повинен з`ясувати у нього, чи він не зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення і якщо клієнт зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката, у випадку згоди на це клієнта, адвокат зобов`язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката, який раніше прийняв доручення від клієнта, що нею не здійснено, не дивлячись на те, що вона була проінформована, що для захисту підозрюваного ОСОБА_4 видано доручення адвокату ОСОБА_6

6. Як встановлено судами, 08 червня 2013 року слідчим СВ Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції Савіним К. С. винесено постанову про залучення до участі у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201323025000308 захисника та доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Херсонській області.

7. Відповідно до доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Херсонській області 08 червня 2013 року для здійснення захисту призначено адвоката ОСОБА_6, який 08 червня 2013 року у призначений час приїхав до СВ Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області і приймав участь у слідчих діях в якості захисника ОСОБА_4

8. У заяві від 08 червня 2013 року на ім`я слідчого СУ УМВС України в Херсонській області капітана міліції Радченко С. П., ОСОБА_4 зазначив, що бажає, щоб 08 червня 2013 року допит та слідчий експеримент проводилися за участю його захисника ОСОБА_1

9. Постановою слідчого СУ УМВС України в Херсонській області капітана міліції Радченко С. Н. залучено адвоката ОСОБА_1 для проведення 08 червня 2013 року окремих процесуальних дій у кримінальному проваджені № 1201323025000308, а саме допиту у якості підозрюваного та слідчого експерименту за участю ОСОБА_4

10. Із протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08 червня 2013 року, який розпочато о 20 год. 36 хв., за участю захисника ОСОБА_1, підозрюваний ОСОБА_4 зізнався у скоєні злочину та виявив бажання показати місце скоєння злочину.

11. При цьому, в матеріалах справи наявна копія договору про надання правової допомоги від 08 червня 2013 року № 9, за змістом пункту 4 якого ОСОБА_4 погодився, що позиція захисника у справі визначається лише самим адвокатом залежно від обставин кримінального провадження.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідачі не зазначили доказів наявності волі клієнта щодо повідомлення іншого адвоката та, як наслідок, відсутність доказів вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

14. Зазначена позиція була підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційній скарзі представник ВКДКА, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

16. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилкове трактування судами першої та апеляційної інстанцій наявності статті 23 Правил адвокатської етики, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

16.1. Стверджує, що вказана норма має імперативний характер та містить обов`язок адвоката з`ясувати у клієнта наявність тотожного договору та у випадку згоди на це клієнта, адвокат зобов`язаний одразу після укладання договору про надання правової допомоги проінформувати по це адвоката, який раніше прийняв доручення від клієнта.

16.2. Наголошує, що позивачем не було повідомлено адвоката ОСОБА_6, незважаючи на те, що позивач була проінформована про наявність доручення, виданого адвокату ОСОБА_6

16.3. Вказує, що судами не надано оцінки наслідкам дій позивача щодо клієнта, які виразились у наданні останнім викривальних показів проти себе, що не відповідало правовій позиції та показам, які надавались клієнтом за участю адвоката ОСОБА_6 в один той самий день. Так, 08 червня 2013 року об 11 год. 55 хв. адвокат ОСОБА_6 прибув до Чаплинського РВ УМВС України в Херсонській області для участі у допиті ОСОБА_4 , який відмовився від надання показань на підставі статті 63 Конституції України. Натомість, у цей же день о 20 год. 36 хв. за участю захисника ОСОБА_1 підозрюваний ОСОБА_4 показав місце злочину і приховування трупа, у присутності понятих, де проведено розкопування і вилучення трупа.

17. Водночас представник позивача у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. За приписами частини першої статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

22. Відповідно до статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

23. Приписами статті 23 Правил адвокатської етики обумовлено, що до укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання) повинен з`ясувати у нього, чи він не зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення;

Якщо клієнт зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов`язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатським бюро, адвокатське об`єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта;

Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання), якщо немає об`єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) може завдати шкоди його інтересам.

24. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до адвоката за вчинення ним дисциплінарного проступку наведені у частині першій статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та полягають у: 1) попередженні; 2) зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключенні з Єдиного реєстру адвокатів України.

25. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:

1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону;

3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

26. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

27. Частиною першою статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

28. За змістом статті 40 наведеного Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

29. Частиною першою статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

30. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

31. Визначення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міститься у пункті 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, та означає колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

32. Згідно з пунктом 2 вищевказаного положення метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

33. В силу частини четвертої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

34. Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Як вбачається з рішення КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

36. Підставою для прийняття наведеного рішення слугувало порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог статті 23 Правил адвокатської етики, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

37. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідачі мають встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.

38. В оскаржуваному рішенні КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 вказується, зокрема, про порушення позивачем вимог статті 23 Правил адвокатської етики, яка передбачає, що до укладання договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання) повинен з`ясувати у нього, чи він не зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.

39. Позиція КДКА Миколаївської області ґрунтується на тому, що позивач повинна була з`ясувати у клієнта, чи він не зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення і якщо клієнт зв`язаний чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката. У випадку згоди на це клієнта, адвокат зобов`язана одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката, який раніше прийняв доручення від клієнта, що нею не здійснено, не дивлячись на те, що вона була проінформована, що для захисту підозрюваного ОСОБА_4 видано доручення адвокату ОСОБА_6

40. Так, в оскаржуваному рішенні КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 відображено та судами попередніх інстанцій встановлено факт укладення 08 червня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_1 угоди на надання правової допомоги у кримінальному провадженні № 1201323025000308 при проведенні окремої процесуальної дії, про що свідчить також і ордер серії ХС № 048007 від 08 червня 2013 року на надання правової допомоги ОСОБА_4

41. Слід зазначити, що доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Херсонській області від 08 червня 2013 року № 1141, виданого адвокату ОСОБА_6 . , є тотожним договору на виконання окремої процесуальної дії, на підставі якого діяв позивач як адвокат в розумінні Правил адвокатської етики.

42. Водночас неповідомлення іншого адвоката, який раніше прийняв доручення від клієнта, є порушенням етики по відношенню до колеги - адвоката, і саме з цієї позиції мають оцінюватися наслідки такого порушення.

43. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, позивачем з`ясовано наявність доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Херсонській області від 08 червня 2013 року № 1141, виданого адвокату ОСОБА_6 , про що сама позивач і зазначає у позовній заяві.

44. При цьому, позивач стверджує про те, що їй зателефонував співробітник правоохоронного органу, повідомивши про бажання клієнта укласти з нею договір.

45. В оскаржуваному рішенні КДКА Миколаївської області від 07 лютого 2014 року № 76 відображено та судами попередніх інстанцій встановлено наявність власноручної заяви ОСОБА_4 , поданої слідчому СУ МВС Радченку С. П. про те, що він бажає аби адвокат ОСОБА_1 надавала йому правову допомогу при виконанні окремої слідчої дії.

46. Отже, ОСОБА_4 не заперечував проведення окремої слідчої дії без участі його адвоката ОСОБА_6, який діє на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Херсонській області від 08 червня 2013 року № 1141.

47. При цьому, в матеріалах справи наявна копія договору про надання правової допомоги від 08 червня 2013 року № 9, за змістом пункту 4 якого ОСОБА_4 погодився, що позиція захисника в справі визначається лише самим адвокатом залежно від обставин кримінального провадження.

48. Наведене свідчить про волевиявлення ОСОБА_4 щодо надання йому правової допомоги при виконанні окремої слідчої дії адвокатом ОСОБА_1

49. Верховний Суд зауважує, що в оскаржуваних рішеннях відповідачами не відображено обставин щодо наявності згоди клієнта про повідомлення адвоката ОСОБА_6, який раніше прийняв доручення від клієнта, незважаючи на те, що наявність згоди клієнта щодо повідомлення іншого адвоката міститься у частині другій статті 23 Правил адвокатської етики, а відтак без наявності доказів щодо надання такої згоди клієнтом неможливо встановити вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, оскільки у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, клієнт висловив волевиявлення щодо надання позивачем правової допомоги, не заперечував проти виконання окремої слідчої дії без адвоката ОСОБА_6, тому неповідомлення останнього адвокатом ОСОБА_1 не може свідчити про порушення нею статті 23 Правил адвокатської етики.

50. Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для застосування до адвоката ОСОБА_1 такого заходу дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

51. З огляду на викладене, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

52. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

53. Слід зазначити, що приписами частини першої статті 341 КАС України чітко визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Тобто, суд касаційної інстанції переглядає саме судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а не обставини справи чи питання дискреції, що були чи не були досліджені судами попередніх інстанцій.

55. Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь.

56. Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

57. Тому за наведених вище підстав, якими, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на аргументи зазначені в касаційній скарзі, оскільки вони не є визначальними та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

58. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова