ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

справа №340/4643/20

адміністративне провадження № К/990/16357/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №340/4643/20

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення та стягнення коштів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Малиш Н.І., суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач, МВС України), в якому позивач просив:

- визнати протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у разі набуття стану інвалідності;

-стягнути одноразову грошову допомогу у розмірі 301050,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2010 році позивач звільнився зі служби в органах внутрішніх справ за віком. У 2011 році встановлено захворювання, яке пов`язане з проходженням служби, що призвело до часткової втрати працездатності без стану інвалідності. У 2019 році ОСОБА_1 встановлено статус особи з інвалідністю (3 група), що зумовлює відповідача виплатити допомогу. Проте Міністерство безпідставно відмовило у виплаті одноразової грошової допомоги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на виплату допомоги вперше на підставі норм Порядку №850 та Закону №565.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності відбувся 07.08.2019, а первинно ступінь втрати працездатності позивачу встановлено 23.01.2011, оскільки між цими подіями минуло понад два роки, то відмова відповідача ґрунтується на нормах законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 залишити без змін.

Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема, тим що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо строку встановлення інвалідності та призначення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції. Як на підставу касаційного оскарження заявник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 23 Закону України «Про міліцію» у подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків шляхом надання доказів про сплату судового збору.

У строк, встановлений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2010 позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за віком.

16.02.2011 ОСОБА_1 видано свідоцтво про хворобу №121, в якому зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (вперше діагностовано у 2008 році).

21.03.2011 позивачу встановлено втрату працездатності на 15% без стану інвалідності, причина - захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач не звертався до НАСК «Оранта» про виплату страхової суми та йому не виплачувалась допомога.

07.08.2019 встановлено стан інвалідності (3 група), причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Втрата працездатності склала 40%.

Позивач звернувся до Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - Управління) із заявою про виплату допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Управління склало висновок про виплату допомоги у сумі 301050 грн. і разом з матеріалами заяви надіслало до Міністерства.

27.09.2019 та 31.10.2019 Міністерство повернуло матеріали заяви, зазначивши, що про їх невідповідність вимогам пункту 4 Порядку №850.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №340/3153/19, яке набрало законної сили 18.05.2020, зобов`язано Міністерство розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про виплату допомоги з урахуванням правової оцінки суду.

17.07.2020 Міністерство відмовило у затвердженні висновку Управління.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.

За правилами статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником ОВС, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII.

При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.

Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника ОВС на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.

Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, на думку колегії суддів, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та 40 % втрати працездатності, відбувся 07.08.2019, а первинно втрату працездатності встановлено 21.03.2011 (15%). Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

У справі, яка розглядається суди встановили, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення ІІІ групу інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої, покликаючись на те, що між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом, за наслідками якого ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності минуло понад два роки.

За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановлення ІІІ групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

Також колегія суддів зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містися висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

З урахуванням наведеного, колегія погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Отже касаційна скарга позивача не містить належних міркувань і доводів, які б спростовували викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки й давали б підстави для їх скасування.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного висновки суду апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №340/4643/20 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко