Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року

м. Київ

справа №300/4424/24

адміністративне провадження № К/990/2923/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 (суддя Кафарський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 (колегія у складі суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., Матковської З.М.)

у справі № 300/4424/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-ІV (далі-Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком з 12.07.2020 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. 12.04.2024 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідомити інформацію про те, чи проведено перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМ України №127, Постановою КМ України №118, Постановою КМ України №168 та Постановою КМ України №185, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.

4. Листом від 14.05.2024 №5050-3671/Н-02/8-0900/24 відповідач повідомив позивачку про те, що згідно з Порядком №124 внаслідок індексації її пенсія не підлягала підвищенню. А тому з 01.03.2021 на підставі п. 2 Постанови №127 позивачці встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, з 01.03.2022 на підставі п. 4 Постанови КМ України №185 - щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, з 01.03.2023 на підставі пункту 6 Постанови КМ України №168 - щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01.03.2024 - позивачу проведено часткову індексацію пенсії.

5. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. Позивачка вважає, що бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, свідчить про незаконне втручання у її право на мирне володіння майном і є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

7. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що у 2021, 2022 та 2023 роках показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено внески, та який враховується для обчислення пенсії складав 5 426,60 грн, 6 186,32 грн та 7 405,03 грн відповідно, а показник середнього заробітку за три попередні роки (2017-2019) по Україні, від якого обчислено розмір пенсії позивача, складає 7 763,17 грн, що перевищує відповідні суми середнього заробітку в 2021, 2022 та 2023 роках, тому пенсія позивача не підлягала індексації.

Згідно з вимогами Постанови №127, Постанови №118 та Постанови №168 позивачці встановлені щомісячні доплати з 01.07.2021 в розмірі 100 грн, з 01.03.2022 в розмірі 135 грн та з 01.03.2023 в розмірі 100 грн відповідно.

Окрім цього, пенсія позивачки з 01.03.2024 перерахована у зв`язку із проведенням індексації, відповідно до Постанови №185, але після перерахунку, у зв`язку з перерозподілом складових (збільшенням основного розміру пенсії та із одночасним перерахунком щомісячних доплат, а саме з 01.07.2021 - 100,00 грн та з 01.03.2022 - 135,00), розмір пенсійної виплати позивача становить 8 327,38 грн.

Враховуючи положення підпункту 6 пункту 2 Постанови №185, оскільки розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 не підвищився, до пенсії встановлена щомісячна доплата з 01.03.2024 в розмірі 100,00 грн, яка підлягає перегляду у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, у задоволені позову відмовив.

9. Суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи позивача щодо протиправності незастосування з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7 763,17 грн та коефіцієнтів збільшення показника заробітної плати відповідно 1,11, 1,14, 1,197 і 1,0796, оскільки дані аргументи не узгоджуються з приписами Порядку №124.

При цьому, позивачу відповідні надбавки до пенсії виплачуються в розмірах, визначених Постановами КМ України від 22.02.2021 №127 - 100 грн, №118 від 16.02.2022 - 135 грн, №168 від 24.02.2023 - 100 грн, №185 від 23.02.2024 - 100 грн. На момент розгляду справи вказані нормативно-правові акти є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому підлягають застосуванню.

Також згідно з ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, розмір та порядок якого визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України. Тобто, наведеними правовими приписами Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації. Таким чином, зазначення у Порядку №124 дати 01.10.2017, на яку визначається показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні при індексації пенсій у 2019 році, не може вважатися виходом за межі повноважень КМ України.

На підставі наведеного, суди дійшли висновку про те, що дій відповідача є правомірними.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

11. Позивачка мотивує підстави касаційного оскарження неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм ст. 42 Закону №1058-ІV, п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24. Також стверджує, що право на проведення індексації пенсії у належному розмірі підлягає захисту з моменту вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, без застосування строків давності.

12. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

13. У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

15. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

16. У касаційній скарзі позивач покликається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень ст. 42 Закону №1058-ІV, викладених у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24.

17. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований, та виснував наступне:

« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.»

18. З урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФ України, здійснюючи в 2021-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.

19. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

20. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

21. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

23. Звернувшись до суду з цим позовом 13.06.2024, позивачка заявила вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 - 1,14, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796.

24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

25. У справі, що розглядається, індексація у 2021-2024 роках позивачеві фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

26. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

27. Враховуючи наведене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 13.06.2024, її права можуть бути захищені судом з 14.12.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, а не з 01.03.2021, як просила позивачка, у зв`язку із чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 14.12.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивачки з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197), у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01.03.2021 до 13.12.2023 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.

28. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.

29. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

30. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

31. На користь позивачки слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Миколаївській області, а саме: судовий збір за подання позовної заяви на суму 968,96 грн, апеляційної скарги - 1453,44 грн, касаційної скарги - 1937,92 грн, всього - 4360,32 грн.

Керуючись статтями 139 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі №300/4424/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 14 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 14 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2021 року по 13 грудня 2023 року (включно) залишити без розгляду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20551088) понесені ним витрати по сплаті судового збору на загальну суму 4360 (чотири тисячі триста шістдесят) гривень 72 копійки.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко