Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Київ К/9901/1697/18 818/304/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної казначейської служби України

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 (колегія у складі суддів: Кунець О.М., Бондара С.О., Осіпової О.О.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 (колегія у складі суддів: Бенедик А.П., Філатова Ю.М., Калиновського В.А.)

у справі № 818/304/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України)

про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у березні 2016 року до Сумського окружного адміністративного суду з вказаним позовом та просив визнати протиправною бездіяльність ДКС України, що полягає в затримці здійснення виплат позивачу коштів по виконавчому листу, який видано Конотопським міськрайонним судом Сумської області 09.10.2013 у справі № 6а/577/106/13 на виконання постанови апеляційного суду Сумської області від 22.08.2012, та з урахуванням ухвали Конотопського міськрайонного суду від 13.09.2013, яку прийняту за заявою ОСОБА_1 про заміну способу і порядку виконання рішення суду. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що він звернувся до ДКС з заявою про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 6а/577/106/13 про стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на його користь за рахунок бюджетних призначень суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в сумі 2150 грн. відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак, рішення суду на даний час залишається невиконаним, що підтверджується листами ДКС України, в яких зазначено, що виконавчий лист знаходиться в черзі на виконанні. Вищезазначені обставини, як вважає позивач, свідчать про протиправну бездіяльність відповідача та про порушення прав позивача на отримання виплат визначених судовим рішенням.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На думку скаржника, судами не враховано, що перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії чи бездіяльність Казначейства, а виключно у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.06.2011 по справі № 2-1250/2010 задоволено позов ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в розмірі 2150 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2009 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням здійснених виплат.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 22.08.2012 апеляційну скаргу Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення задоволено частково, рішення суду від 23.06.2011 змінено. Зобов'язано Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням здійснених позивачу виплат.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.09.2013 змінено спосіб виконання постанови апеляційного суду Сумської області шляхом стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення за рахунок бюджетних призначень на користь позивача недоплаченої одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в сумі 2150 грн.

На виконання судового рішення Конотопським міськрайонним судом Сумської області 09.10.2013 видано виконавчий лист № 6а/577/106/13, який 15.10.2013 було пред'явлено позивачем до виконання в Конотопське управління ДКС України в Сумській області.

В подальшому, листом від 17.10.2013 за № 03-35/202-2525 Конотопське управління ДКС у Сумській області повідомило позивача про те, що виконавчий документ направлено до Головного управління ДКС України в Сумській області для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету по бюджетній програмі для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Листом від 01.11.2013 Головне управління ДКС України в Сумській області повідомило позивача про направлення виконавчого листа на адресу ДКС України.

Листами від 07.05.2014 вих. № 5-13/4553-11131 та від 12.06.2015 вих. № 5-13/4960-14103 ДКС України повідомила позивача, що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше, ніж виконавчий лист по справі № 6а/577/106/13, відповідачем будуть здійснені відповідні дії до перерахування коштів на його рахунок.

На час розгляду справи рішення суду по справі № 6а/577/106/13 не виконано, кошти позивачеві відповідачем не перераховано.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Оскільки рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області залишається не виконаним, то суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Так, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до п. 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на час розгляду справи рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області залишається не виконаним більше двох років, що також підтверджується листом ДКС України від 12.06.2015 та обставинами, викладеними у письмовому запереченні на позовну заяву по даній справі.

Беpучи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем була допущена бездіяльність щодо своєчасного виконання судового рішення, оскільки сплили строки перерахунку коштів, визначені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Вpахoвуючи вищенаведене, судoва кoлегія касаційнoї інстанції пoгoджується з виснoвками судів пеpшoї та апеляційнoї інстанцій, що бездіяльність відповідача щодо невиконання протягом тривалого часу рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 6а/577/106/13 є протиправною.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 у справі № 818/304/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної казначейської служби України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І. Л. Желтобрюх Судді: О. В. Білоус Т. Г. Стрелець