Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

Київ

справа №295/3869/17

провадження №К/9901/4466/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира у складі колегії суддів Перекупка І.Г., Стріжакової Г.В., Зіневич І.В. від 6 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. від 23 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо встановлення розміру грошової допомоги з розміру грошового забезпечення на день його звільнення з військової служби та неврахування розміру грошового забезпечення визначеного згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 № 9498/03-21 на день встановлення інвалідності II групи; зобов'язання Міністерства оборони України скасувати пункт 4 Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, від 29.07.2016 № 61; зобов'язання прийняти повторне рішення щодо призначення та виплати позивачу, як інваліду 2 групи з 26.04.2013, одноразової грошової допомоги, обчисленої з розміру грошового забезпечення визначеного згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 № 9498/03-21 на день встановлення інвалідності II групи з урахуванням раніше виплачених коштів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо встановлення розміру грошової допомоги з розміру грошового забезпечення на день звільнення позивача з військової служби та неврахування розміру грошового забезпечення визначеного згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 № 9498/03-21 на день встановлення інвалідності II групи. Зобов'язано Міністерство оборони України скасувати пункт 4 Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 29.07.2016 року № 61 та прийняти повторне рішення щодо призначення та виплати позивачу, як інваліду 2 групи з 26.04.2013, одноразової грошової допомоги, обчисленої з розміру грошового забезпечення визначеного згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 № 9498/03-21 на день встановлення інвалідності II групи з урахуванням раніше виплачених коштів.

Рішення судів мотивовано тим, що отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діюче законодавство пов'язує не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому тієї чи іншої групи інвалідності, що впливає на розмір такої допомоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з постановою Богунського районного суду м. Житомира від 6 червня 2017 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 16.04.1987 по 24.07.1988 виконував обов'язки військової служби в Республіці Афганістан, де отримав захворювання, з приводу чого 26 квітня 2013 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 встановлена 2 група інвалідності, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, довічно.

Позивач звільнений у запас наказом Міністра оборони України від 21.03.1994 № 0554.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року в адміністративній справі № 806/94/16, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 26 квітня 2013 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові, дії відповідно до Порядку № 975.

Відповідно до довідки Житомирської обласної МСЕК №2 серія 10 ААБ № 654669 від 26.04.2013 2 група інвалідності, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії встановлена з 26 квітня 2013 року. Тобто право на отримання одноразової грошової допомоги виникло з 26 квітня 2013 року.

При поданні відповідного пакету документів для призначення допомоги, позивачем було надано до Житомирського військкомату довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 №9498/03-21, якою визначено розмір його грошового забезпечення для обчислення пенсії на момент встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності у сумі 3131 (три тисячі сто тридцять одна) грн.98 коп.

Згідно з витягом з Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 29.07.2016 № 61, затвердженого Міністром оборони України, позивачу було призначено одноразову грошову допомогу як інваліду II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби (30.04.1994) в сумі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 32 коп. та не враховано довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 №9498/03-21, в якій визначено розмір грошового забезпечення для призначення пенсії на момент встановлення групи інвалідності.

Згідно з відповіддю департаменту фінансів Міноборони № 298/3/6/213 від 18.01.2017 року, в якій зазначено, що нарахування суми одноразової грошової допомоги здійснено у відповідності до вимог законодавства. В даному листі Міністерство оборони України надає роз'яснення щодо порядку нарахування одноразової грошової допомоги з посиланням на вимоги чинного законодавства та тлумачить порядок розрахунків 30-ти місячного грошового забезпечення. Тобто розрахунок розміру допомоги позивачу було проведено по розміру грошового забезпечення на день звільнення (30.04.1994), а не на день встановлення інвалідності та з урахуванням деномінації гривні з посиланням на Указ Президента України від 25 серпня 1996 року №762/96 «Про грошову реформу».

6. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У касаційній Міністерство оборони України вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку ОСОБА_2 має право у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, повинен обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення інвалідності.

На переконання скаржника, грошове забезпечення для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності повинно визначатися на день його звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за останньою посадою, яку він займав на день звільнення.

8. ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу Міністерства оборони України, в яких зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та не підлягають скасуванню.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

10. Приписами частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби(зборів) осіб і (далі - Порядок ).

Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.

Підпунктом 2 пункту 2 зазначеного вище Порядку № 499 встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження , у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року в адміністративній справі № 806/94/16, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, встановлено право ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

13. Враховуючи норми підпункту 2 пункту 2 зазначеного вище Порядку № 499 (чинного на день виникнення у ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошової допомоги - 26.04.2013), суд вважає, що розрахунок грошового забезпечення при встановленні виплат одноразової грошової допомоги здійснюється на момент виникнення випадків, передбачених законом, зокрема: настання інвалідності військовослужбовців звільнених з військової служби у разі настання інвалідності після закінчення трьох місяців з часу звільнення зі служби, але внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків.

Розмір одноразової грошової допомоги у випадках настання інвалідності безпосередньо залежить від ступеня втрати працездатності, визначеного МСЕК при встановленні інвалідності, що дає підстави вважати, що при виплаті вказаної допомоги слід виходити з розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на момент встановлення втрати працездатності.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

14. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку позивач має право у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, повинен обчислюватись з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення МСЕК інвалідності позивачу.

15. Як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи виникло з 26.04.2013 (дата встановлення інвалідності).

16. Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що розрахунок одноразової грошової допомоги позивача (звільненого з військової служби) має здійснюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент настання інвалідності.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 583/3021/15-а.

17. З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зобов'язали Міністерство оборони України скасувати пункт 4 Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, від 29.07.2016 року № 61 та прийняти повторне рішення щодо призначення та виплати позивачу, як інваліду 2 групи з 26.04.2013, одноразової грошової допомоги, обчисленої з розміру грошового забезпечення визначеного згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.11.2015 № 9498/03-21 на день встановлення інвалідності II групи з урахуванням раніше виплачених коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 6 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В.Коваленко

Суддя Я.О.Берназюк

Суддя М.І.Гриців