Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №810/898/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №810/898/16

провадження №К/9901/2873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/898/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Горобцової Я.В.) від 06 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Ісаєнко Ю.А., суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.) від 01 серпня 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.02.2016 №80 о/с «По особовому складу» в частині звільнення його зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановою на військовий облік) за пп. 5, п. 1, ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

1.2. поновити його на посаді інспектора Обухівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;

1.3. зобов'язати Обухівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області допустити до виконання службових обов'язків інспектора Обухівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з моменту поновлення на роботі;

1.4. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19 лютого 2016 року по дату поновлення на роботі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про національну поліцію", для проведення атестування позивача. Висновки атестаційної комісії щодо службової невідповідності позивача зроблені без врахування критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських. Позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки висновки про його службову невідповідність є безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 06 червня 2016 року Київський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

3.2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 19 лютого 2016 року №80 о/ "По особовому складу" в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (М-247662), інспектора Обухівського відділу поліції, 19 лютого 2016 року зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77 п. 1 пп.5 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

3.3. Поновити ОСОБА_1 (М-247662) на посаді інспектора Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 20 лютого 2016 року.

3.4. Зобов'язати Обухівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області допустити ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків інспектора Обухівського відділу ГУ НП в Київській області з моменту поновлення на роботі.

3.5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження 01601, м. Київ, вул. Володимирська,15) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 лютого 2016 року по 06 червня 2016 року у розмірі 19200 грн. 24 коп. (дев'ятнадцять тисяч двісті гривень 24 копійок) без урахування обов'язкових податків та зборів.

3.6. В решті позовних вимог відмовити.

3.7. Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 (М-247662) на посаді інспектора Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

3.8. Звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження 01601, м. Київ, вул. Володимирська,15) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 5 643,77 грн. (п'ять тисяч шістсот сорок три гривни 77 копійок) без урахування обов'язкових податків та зборів.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що атестування ОСОБА_1 було проведено за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію". Також суд зазначив, що зміст протоколу не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність позивача займаній посаді. З огляду на вказані порушення суд дійшов висновку, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 01 серпня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 22 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Київській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року.

10. 10 січня 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними.

Крім того, на обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій фактично надали оцінку підставам прийняття рішення атестаційної комісією і таким чином перебрали на себе дискреційні повноваження останньої та прийняли нове рішення про відповідність позивача займаній посаді.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з грудня 1997 року по липень 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, перебуваючи на різних посадах та різних підрозділах МВС України.

14. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1 о/с від 07.11.2015 відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 було призначено інспектором Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області, присвоївши йому в порядку переатестування спеціальне звання "капітан поліції".

15. Наказом Головного управління Національної поліції у Київській області від 23.11.2015 № 16 "Про проведення атестування та створення атестаційних комісій" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 за № 1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Київській області, створити в Головному управлінні Національної поліції у Київській області атестаційні комісії.

16. Відповідно до протоколу ОП№15.00000016.155 від 04.01.2016 атестаційної комісії №3 за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії постановлено на голосування рішення, за результатами голосування якого підтримано більшість голосів (3 - за, 1 - проти), ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

17. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №80 о/с від 19.02.2016 "По особовому складу" відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, п. 1 пп. 5 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_1 (М-247662), інспектора Обухівського відділу поліції, 19 лютого 2016 року (підстава - атестаційний лист ОСОБА_1 від 04.01.2016).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України

18.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

19.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

20.1. Пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" . Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

20.2. Частина 1 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

20.3. Частина 2 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

20.4. Частини 3-5 статті 57. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

20.5. Стаття 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

21. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465

21.1. Пункт 3 розділу І. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

21.2. Пункт 5 розділу I. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

21.3. Пункт 1 розділу IV. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

21.4. Пункти 10-12 розділу IV. З метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

21.5. Пункт 15 розділу IV. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

21.6. Пункт 16 розділу IV. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

21.7. Пункти 17-20 розділу IV. Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Спірним у цій справі в цілому є законність проведення атестації позивача, яка впливає на прийняте відповідачем рішення про його невідповідність займаній посаді, та подальше звільнення зі служби в поліції.

Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону № 580-VIII є вичерпним і розширенню не підлягає. Аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а)які претендують на вищу посаду; б)щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону №580-VIII.

Вирішуючи спір, суди встановили, що атестування позивача було проведено на підставі ч.1 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Судова колегія зауважує, що відповідачем не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію".

Мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій згаданої статті.

Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про прийняття на службу в поліцію.

Нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій, на основі досліджених під час судового розгляду доказів, встановлено, що атестаційна комісія не провела всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не врахувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.

23. Доводи касаційної скарги щодо неприпустимості втручання суду у дискреційні повноваження атестаційної комісії як колегіального органу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пункт 3 частини 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) передбачав, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, а тому суди в наведеній категорії справ мають право і зобов'язані перевіряти обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення.

Наведене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті. За загальним правилом, суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

24. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

25. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року у справі №810/989/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх