Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №806/2028/17

адміністративне провадження №К/9901/2024/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого Бевзенка В.М.,

суддів - Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.В.,

представника Генеральної прокуратури України Хорольського О.В.,

представника Національного агентства з питань запобігання корупції Михайлова І.М.,

представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колток О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (прийняту у складі колегії суддів Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовської К.С.)

у справі за позовом ОСОБА_4

до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора, Національного агентства з питань запобігання корупції, Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України та скасувати висновок про результати службового розслідування щодо можливої недоброчесності ОСОБА_4;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 14 квітня 2017 року №17дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу першого заступника Генерального прокурора України від 27 квітня 2017 року №50зк;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в установленому порядку відомості щодо ОСОБА_4 щодо вчинення корупційного правопорушення;

- зобов'язати Генеральну прокуратуру України здійснити виплату заступнику прокурора Житомирської області Корнелюку Миколі Васильовичу премії за квітень 2017 року у розмірі, встановленому пункту 1 наказу першого заступника Генерального прокурора України від 27 квітня 2017 року №50зк;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №200 від 18 травня 2017 року "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік" відносно ОСОБА_4.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та скасування висновку про результати службового розслідування щодо можливої недоброчесності ОСОБА_4, наказу від 14 квітня 2017 року №17дк, пункту 2 наказу від 27 квітня 2017 року №50зк та зобов'язання здійснити виплату премії залишено без розгляду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №200 від 18 травня 2017 року "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік" відносно ОСОБА_4.

Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у м. Києві вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в установленому порядку відомості щодо ОСОБА_4 щодо вчинення корупційного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції у своєму рішенні норм матеріального та процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог законодавства України, а саме «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі-Закон №1700-VII) та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року №56 (далі - Порядок №56).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

На підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 року №1 «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (частина друга статті 50 Закону України «Про запобігання корупції»).

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до Порядку №56 повна перевірка декларації передбачає такі дії, зокрема, аналізу відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Національного агентства з питань запобігання корупції були наявні передбачені чинним законодавством підстави для прийняття рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №200 від 18 травня 2017 року.

Отже, Національне агентство з питань запобігання корупції при винесенні рішення №200 від 18 травня 2017 року діяло в межах, у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №200 від 18 травня 2017 "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік" відносно ОСОБА_4 слід відмовити.

В частині позову зобов'язати Головне територіальне управління юстиції м. Києві вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в установленому порядку відомості щодо ОСОБА_4 щодо вчинення корупційного правопорушення, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відомості до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення внесені правомірно.

Згідно пункту 2.2 розділу ІІ Положення №39/5, підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

Враховуючи, що Головне територіальне управління юстиції м. Києві внесло позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення на підставі наказу Генерального прокурора від 14 квітня 2017 року №179дк, Суд робить висновок що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що в ході касаційного розгляду справи Судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, Суд приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції як таке, що скасоване помилково.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасувати.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Головуючий суддя В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Т.Г.Стрелець