Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №804/5655/17

адміністративне провадження №К/9901/15791/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/5655/17

за позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (прийнята суддею Добродняк І.Ю.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 04 вересня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій розпорядника інформації, суб'єкта владних повноважень Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська та зобов'язання його вчинити дії, а саме, надати копії запитуваних позивачем документів.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

2. 06 вересня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішив:

2.1. адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не має повноважень здійснювати представництво інтересів інших осіб у зв'язку із відсутністю адміністративної процесуальної дієздатності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 12 жовтня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

4.1. апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - повернути.

5. Апеляційний суд мотивував свою ухвалу тим, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, які були зазначені в ухвалі цього суду від 25 вересня 2017 року, а саме: не було сплачено державне мито за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 08 листопада 2017 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яку 05 лютого 2018 року передано на розгляд до Верховного Суду.

7. У касаційній скарзі позивач просить:

7.1. Скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

8. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відповідачем заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

9.1. Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка діє в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3, в касаційній скарзі наголошує, що в неї відсутній обов'язок сплачувати судовий збір. Позивач є неприбутковою громадською організацією без статусу юридичної особи та відповідно до цього не має відкритих фінансових рахунків.

9.2. Позивач наголошує, що судом апеляційної інстанції неправильно були витлумачені норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги чим було обмежено доступ до судочинства.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

10.1. Стаття 2 Закону № 3674-VІ. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

10.2. Стаття 4 Закону № 3674-VІ. Ставки судового збору встановлюються за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру (яка подана у цій справі) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Рішення ЕСПЛ у справі «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.

11.1. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду

12. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12.1. Частина 6 статті 187 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

12.2. Частина 1 статті 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року). Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

14. Законом № 3674-VІ громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ні юридичною, ні фізичною особою.

14.1. Суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить статтю 2 Закону № 3674-VІ вважаючи, що позивача в даному випадку слід розглядати як особу наділену відповідною правосуб'єктністю.

15. Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону № 3674-VІ, як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

16. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що громадська організація, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи зобов'язана додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

16.1. Тому у цій справі Дніпропетровським апеляційним адміністративним допущено неправильне тлумачення вимог статті 2 Закону № 3674-VІ та частини шостої статті 187 КАС України та помилково прийнято ухвалу про повернення апеляційної скарги.

17. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

18. За обставинами справи ЕСПЛ «Воловік проти України» (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03, заявник стверджував, що йому незаконно відмовили у доступі до суду апеляційної інстанції, який мав повноваження переглянути справу як стосовно фактів, так і стосовно права, а також мав повноваження встановлювати нові факти, які не досліджувались під час розгляду справи судом першої інстанції. У своїй апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції заявник посилався на неправильне застосування закону судом першої інстанції. Однак суд першої інстанції своєю ухвалою визнав його апеляційну скаргу неподаною.

19. Таким чином, доступ до правосуддя випливає, крім іншого, із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.

20. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 12 жовтня 2017 року слід скасувати, а справу передати до цього суду для продовження розгляду.

21. Згідно з пунктом 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - скасувати.

3. Справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді О.В. Білоус

В.М. Шарапа