Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2018 року у справі №815/3914/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2019 року

Київ

справа №815/3914/17

адміністративне провадження №К/9901/35983/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом - Чиркою Ольгою Олегівною, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Єфіменка К. С., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Осіпова Ю. В., суддів Бойка А. В., Скрипченка В. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеська митниця), в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Одеської митниці Власова О. С. від 26 червня 2017 року №637-о "Про звільнення ОСОБА_1";

- поновити його на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста "Котовськ" Одеської митниці з 27 червня 2017 року;

- стягнути на його користь з Одеської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 червня 2017 року по день ухвалення судом рішення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки його прийнято з грубим порушенням норм чинного трудового законодавства. Також указано про те, що відповідач при звільненні позивача зі служби не запропонував йому всі наявні вакантні посади в Одеській митниці, які він міг обіймати відповідно до своєї кваліфікації та стажу роботи, при цьому, що він має переважне право на залишення на роботі.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - без змін.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також з правомірності дій та оскаржуваного наказу відповідача.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм права, ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат - Чирка О. О., подано касаційну скаргу з проханням скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статей 36, 40, 42, 49-2, 43 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КЗпП України), а суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, та неправомірно відмовили в задоволенні позову.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Одеською митницею подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21 грудня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. ОСОБА_1 проходив службу в митних органах України з 1992 року. За 25 років служби в митних органах мав заохочення та до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

13. Наказом Одеської митниці "Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису" від 28 лютого 2017 року №100, з урахуванням наказу Державної фіскальної служби України "Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів" від 25 січня 2017 року №34 та у зв'язку із затвердженням 16 січня 2017 року організаційної структури Одеської митниці на 2017 рік і затвердженням 21 лютого 2017 року штатного розпису Одеської митниці на 2017 рік, було введено в дію затверджені Головою Державної фіскальної служби України з 01 січня 2017 року організаційну структуру та новий штатний розпис Одеської митниці на 2017 рік.

14. У зв'язку із введенням в дію наказом Одеської митниці від 28 лютого 2017 року №100 затверджених Головою Державної фіскальної служби України організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці на 2017 рік штатна чисельність Одеської митниці фактично зменшилася з 1417 до 1187 штатних одиниць.

15. Наказом Одеської митниці "Про затвердження складу Ради з кадрових питань Одеської митниці ДФС" від 01 лютого 2017 року №48 з метою ефективного управління персоналом, забезпечення високого рівня професійної компетентності посадових осіб митниці, вдосконалення роботи з кадрового забезпечення шляхом здійснення якісного добору та розстановки персоналу в Одеській митниці було створено Раду з кадрових питань, якою проведено засідання, за результатами якого складено протокол №3 від 19 квітня 2017 року.

16. Порядком денним засідання Ради з кадрових питань Одеської митниці було розглянуто питання щодо попередження про наступне вивільнення посадових осіб митних постів "Одеса-порт ", "Чорноморськ ", "Одеса-аеропорт ", "Григорівка", "Котовськ ", "Білгород-Дністровський", управління адміністрування митних платежів, управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці, посади яких скорочено в зв'язку із введенням в дію наказом Одеської митниці від 28 лютого 2017 року №100 затверджених Головою Державної фіскальної служби України організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці на 2017 рік.

17. Під час засідання Ради з кадрових питань Одеської митниці начальник митного поста "Котовськ" Одеської митниці повідомив про те, що серед посадових осіб митного поста "Котовськ", які обіймають посади старшого державного інспектора, на посаду до митного поста "Подільськ" Одеської митниці не призначено ОСОБА_1

18. Ураховуючи скорочення чисельності митного поста "Котовськ" Одеської митниці, Радою з кадрових питань було вирішено рекомендувати керівнику Одеської митниці попередити ОСОБА_1 про можливе наступне вивільнення з урахуванням наявних вакантних посад.

19.19 квітня 2017 року ОСОБА_1 у зв'язку із введенням в дію наказом Одеської митниці від 28 лютого 2017 року №100 затверджених Головою Державної фіскальної служби України організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці на 2017 рік, керуючись законодавством про працю та статтею 43 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law22~) попереджено про скорочення чисельності митного поста "Котовськ" Одеської митниці, зміну істотних умов державної служби та можливе наступне вивільнення.

20. Одночасно позивачеві на підставі частини 3 статті 49-2 КЗпП України запропоновано посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці, тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2

21. ОСОБА_1 ознайомився із вказаним попередженням і погодився із запропонованою йому посадою, про що свідчить його власноручний запис "З запропонованою посадою згоден" та підпис, проставлений ним на бланку попередження 19 квітня 2017 року.

22. Того ж дня - 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про переведення його на посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці, тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, до дня її фактичного виходу на роботу.

Одночасно позивач просив керівництво Одеської митниці здійснити переведення його на вказану посаду раніше строку, встановленого ~law23~. У цій же заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що з умовами служби він ознайомлений.

23.27 квітня 2017 року в. о. начальника Одеської митниці виніс наказ №369-о, згідно з пунктом 1.9 якого ОСОБА_1 з 28 квітня 2017 року переведено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста "Котовськ" Одеської митниці на рівнозначну посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці, тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, до дня її фактичного виходу на роботу.

24. Однак в цей же день - 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав керівництву Одеської митниці заяву про те, що в зв'язку з сімейними обставинами він відмовляється від запропонованої йому на засіданні Ради з кадрових питань Одеської митниці посади старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці. При цьому зазначив, що будь-яких зауважень в нього не має.

25. У зв'язку з поданням позивачем зазначеної заяви Одеська митниця 27 квітня 2017 року наказом №370-о скасувала пункт 1.9 свого наказу від 27 квітня 2017 року №369-о щодо переведення з 28 квітня 2017 року старшого державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста "Котовськ" Одеської митниці ОСОБА_1 на посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці, тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, до дня її фактичного виходу на роботу.

26. У подальшому, після спливу встановленого законодавством 60-ти денного строку з моменту попередження про наступне вивільнення, начальником Одеської митниці видано наказ від 26 червня 2017 року №637-о, яким звільнено ОСОБА_1 27 червня 2017 року з займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста "Котовськ" Одеської митниці у зв'язку зі скороченням чисельності Одеської митниці відповідно до ~law24~, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

27. За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"; далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

30. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. ~law26~ визначено підстави для припинення державної служби, серед яких є припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення (пункт 4 частини першої вказаної статті).

32. Відповідно до ~law27~ підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

33. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі ~law28~).

34. Підставами припинення трудового договору, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 КЗпП України, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

35. Частиною 4 статті 36 КЗпП України визначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

36. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

37. Згідно з частинами 2 , 3 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

38. За правилами частин 1 -3 статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

39. Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомити працівника про наступне вивільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці та одночасно запропонувати працівникові наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, а також у випадку масового вивільнення довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із введенням в дію наказом Одеської митниці від 28 лютого 2017 року №100 затверджених Головою Державної фіскальної служби України організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці на 2017 рік штатна чисельність Одеської митниці фактично зменшилася з 1417 до 1187 штатних одиниць.

41. Станом на 19 квітня 2017 року - день проведення засідання Ради з кадрових питань Одеської митниці (протокол №3 від 19 квітня 2017 року) в Одеській митниці були наявні наступні рівнозначні або нижчі вакантні інспекторські посади: 1) старший державний інспектор юридичного відділу; 2) старший державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста "Аккерман", тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_3; 3) старший державний інспектор сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський", тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2; 4) державний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста "Подільськ".

42. ОСОБА_1 19 квітня 2017 року добровільно погодився та письмово надав згоду на призначення його на посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці, тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, а також подав додатково власноручно написану заяву, в якій одночасно просив керівництво Одеської митниці здійснити його переведення на запропоновану посаду раніше строку, встановленого ~law30~.

43. На підставі поданих позивачем заяв Одеською митницею було видано наказ від 27 квітня 2017 року №369-о про переведення ОСОБА_1 з 28 квітня 2017 року на посаду старшого державного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста "Ізмаїльський" Одеської митниці тимчасово, на період відсутності основного працівника ОСОБА_2, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, до дня її фактичного виходу на роботу.

44. Проте в той же день - 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 фактично відмовився від поданих ним раніше заяв з посиланням на сімейні обставини, вказавши, що зауважень не має, в зв'язку із чим Одеською митницею було видано новий наказ від 27 квітня 2017 року №370-о, яким скасовано пункт 1.9 наказу від 27 квітня 2017 року №369-о.

45. У подальшому, після спливу встановленого законодавством двомісячного строку з моменту попередження про наступне вивільнення, начальником Одеської митниці видано наказ від 26 червня 2017 року №637-о, яким звільнено ОСОБА_1 27 червня 2017 року з займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста "Котовськ" Одеської митниці у зв'язку зі скороченням чисельності Одеської митниці відповідно до ~law31~, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

46. Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки звільнення його з займаної посади у зв'язку зі скороченням чисельності працівників було здійснено Одеською митницею правомірно, в межах компетенції та з дотриманням установленого порядку вивільнення працівників і норм чинного законодавства.

47. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин справи не спростовують і не дають підстав уважати, що вони неправильно застосували норми матеріального та процесуального права при розгляді цієї справи.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

49. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IХ. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом - Чиркою Ольгою Олегівною, залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року в справі №815/3914/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко