Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа №500/6640/16

адміністративне провадження №К/9901/44696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017р. (суддя: Присакар О.Я.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017р. (судді: Лук'янчук О.В., Градовський Ю.М., Стас Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача, щодо обчислення загального трудового стажу державного службовця в кількості 9 років і 1 місяця замість 21 року і 22 дні, згідно із записами у трудовій книжці;

- зобов'язати відповідача врахувати загальний трудовий стаж державного службовця в кількості 21 рік 22 дні; перевести її з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію державного службовця; зробити перерахунок з дати подання заяви та доплатити пенсію виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за її останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці (надбавки, доплати та премії) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачені статтею 52 Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року, статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при зарахуванні періодів роботи до набрання чинності Законом застосовується положення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03травня 1994р. №284. Стаж державної служби у зв'язку з набранням чинності Закону перерахувати не потрібно і право на призначення пенсії державного службовця зберігається, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017р. позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 22 від 24.02.2017р. про відмову позивачу у призначені пенсії за віком державного службовця.

Зобов'язано відповідача врахувати позивачу загальний трудовий стаж державного службовця в кількості 21 рік 24 дні.

Зобов'язано відповідача перевести позивача з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».

Зобов'язано відповідача здійснити з 27.10.2016р. перерахунок пенсії позивача та доплатити пенсію виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за її останнім місцем роботи на державній службі до якої включаються всі види оплати праці (надбавки, доплати та премії) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачені статтею 52 Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року, статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що з 01.06.2015р. пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р.№3723 та Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р. №2493 не призначаються, а призначені раніше не перераховуються.

З 01.05.2016р. пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, згідно з п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 Закон України «Про державну службу» № 3723 втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, тобто виключно до державних службовців.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII.

У п. 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень п. 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 07.10.2016р. звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 52).

Відповідачем згідно протоколу № 2980 від 01.11.2016р. призначено пенсію за віком (а.с. 53).

Судами першої та апеляційної інстанцій згідно записів трудової книжки позивача встановлено, що позивач працювала на таких посадах державного службовця:

- з 03.07.1991 року по 30.09.1997 року на посаді спеціаліста відділу капітального будівництва виконкому, що складає 6 років 2 місяці 28 днів;

- з 01.10.1997 року по 15.05.1998 року на посаді спеціаліста відділу управління комунальної власності міськвиконкому, що складає 7 місяців 15 днів;

- з 15.05.1998 року по 31.07.2000 року на посаді спеціаліста відділу капітального будівництва, що складає 2 років 2 місяці 16 днів;

- з 26.03.2013 року по 23.01.2015 року на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерської служби та ресурсного забезпечення Головного управління ДМСУ в Одеській області та посаді начальника відділу бухгалтерської служби та ресурсного забезпечення головного бухгалтера, що складає 1 рік 9 місяців 29 днів.

Загальний стаж роботи позивача на посадах державного службовця складає 10 років 10 місяців 29 днів.

Крім того, відповідно до записів з трудової книжки позивач працювала на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.02.2003р. по 25.03.2013р. на посаді спеціаліста 1 категорії відділу капітального будівництва; спеціаліста 1 категорії бухгалтера відділу капітального будівництва; спеціаліста 1 категорії бухгалтера управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради; головного спеціаліста бухгалтера управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, що складає 10 років 1 місяць 25 днів.

Позивач 27.10.2016р. звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» .

Рішенням відповідача № 97 від 04.11.2016р. позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «про державну службу» у зв'язку з наявністю 9 років 1 місяць стажу на посадах державної служби, при необхідних не менш як 20 років .

Також відповідачем на заміну рішення № 97 від 04.11.2016р. прийняте рішення № 22 від 24.02.2017р. про відмову позивачу у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «про державну службу», в зв'язку з наявністю у позивача 10 років 10 місяців 29 днів стажу на посадах державної служби, при необхідних не менш як 20 років.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015р. № 889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994р. (була чинною до 01.05.2016 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Крім того, згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016р. до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

В свою чергу, відповідно до у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування, належать посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників,помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування складає 10 років 1 місяць 25 днів згідно розрахунку стажу позивача, складеного співробітником управління Пенсійного фонду України Одеської області (а.с. 46).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що до стажу державної служби позивача підлягає зарахуванню період роботи (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з 01.02.2003р. по 25.03.2013р., що складає 10 років 1 місяць 25 днів.

Виходячи за межі позовних вимог та встановлюючи, що загальний стаж позивача складає 21 рік 24 дні, а не 21 рік 22 дні як зазначено позивачем у позовних вимогах, суди виходили з того, що позивачем невірно обраховано стаж державної служби.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що позивач має право на переведення з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки загальний стаж державної служби позивача складає 21 рік 24 дні, при необхідних не менш, як 20 років стажу роботи відповідно до положень пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що загальний стаж державної служби позивача складає 21 рік 24 дні, при необхідних не менш, як 20 років стажу роботи, що надає право позивачу на призначення пенсії державного службовця за віком відповідно до положень пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми законодавства, які на час іх виникнення втратили чинність також є безпідставним і висновки судів не спростовують, оскільки за правилами положень пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. № 889-VIII. Державні службовці зберігають право на призначення пенсії відповідно до законодавства чинного на час такого права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук