Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/619/16

адміністративне провадження №К/9901/6959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2016 у складі судді Арсірія Р.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у складі колегії суддів: Карпушової О.В. (головуючого), Епель О.В., Кобаля М.І. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління поліції охорони у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 16.11.2015, поновлення на роботі,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони у Київській області та просив: визнати протиправним і скасувати п.1 наказу Управління поліції охорони в Київській області №14 від 16.11.2015 «Про факт скоєння старшим сержантом поліції ОСОБА_3 надзвичайної події та покарання винних» в частині звільнення з органів внутрішніх справ поліцейського батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 за ст. 63 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновити ОСОБА_3 на роботі старшим сержантом поліції в Управлінні поліції охорони у Київській області; стягнути з Управління поліції охорони в Київській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.11.2015 до дня поновлення на роботі виходячи із середньомісячного заробітку 4887 грн. 95 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 29.01.2009 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.У зв'язку з реформуванням органів внутрішніх справ з 07.11.2015 позивач призначений поліцейським батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Київській області.

Наказом начальника Управління поліції охорони Національної поліції ОСОБА_6 від 16.11.2015 №14 за особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, порушення вимог Правил поведінки, професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 №155, вимог ст.19 Закону України «Про національну поліцію» про недопущення протиправних діянь, що виразилось у перебуванні в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння та спричиненні тілесних ушкоджень інспектору Управління патрульної поліції м. Києва на підставі ст. 7 Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС України» звільнено з органів внутрішніх справ поліцейського батальйону поліції охорони Управління поліції охорони і Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 за ст. 63 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом начальника (полковника поліції) ОСОБА_6 Управління поліції охорони Національної поліції від 17.11.2015 №9 о/с, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), старшого сержанта поліції ОСОБА_3 поліцейського батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Київській області, звільнено зі служби в поліції.

Накладення на позивача відповідного дисциплінарного стягнення здійснено за результатами службового розслідування (висновок від 14.11.2015), призначеного за фактом надзвичайної події за участю старшого сержанта поліції ОСОБА_3

Під час службового розслідування було встановлено, що 13.11.2015 ОСОБА_3 у позаслужбовий час разом з товаришами відпочивав у нічному клубі «Сорі Бабушка», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24. Близько 02.00 14.11.2015 між ОСОБА_3 та іншими невстановленими відвідувачами закладу виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Охороною клубу на місце події були викликані інспектори Управління патрульної поліції м. Києва. Прибувши за місцем призначення, працівники поліції застосували заходи фізичного впливу для припинення бійки. При цьому ОСОБА_3 наніс удар рукою в обличчя інспектору патрульної поліції ОСОБА_7, унаслідок чого той отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою нижньої щелепи, забою лівого колінного суглобу. Далі ОСОБА_3 було затримано та доставлено до Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві. Під час затримання останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою у бік працівників поліції і намагався вирватися з рук правоохоронців. Вказану пригоду зареєстровано в журналі ЄО Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві 14.11.2015 за № 82172. Відповідно до медичної довідки КЗОЗ «Київська обласна клінічна лікарня» від 14.11.2015 №4597 старшому сержанту поліції ОСОБА_3 встановлено діагноз: забій м'яких тканин правої скроневої ділянки голови, садни обличчя, запах алкоголю. Відповідно до медичної довідки Київської міської клінічної лікарні №12 від 14.11.2015 № 6737 інспектору Управління патрульної поліції м. Києва ОСОБА_7 встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій нижньої щелепи, забій лівого колінного суглобу.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо звільнення зі служби в поліції, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, щовідповідачем дотримана процедура перевірки обставин порушення службової дисципліни та накладення дисциплінарного стягнення, передбачена Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. При застосуванні відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення було повною мірою враховано тяжкість правопорушення, обставини за яких вони скоєні, та враховано ставлення позивача до виконання своїх службових обов'язків. Тому, застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є правомірним.

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає про незастосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме - положень частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та частини 3 статті 43 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких застосування дисциплінарного стягнення під час відсутності на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, не допускається.

Відповідач правом подачі відзив на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ України, затвердженому Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до положень Дисциплінарного статуту особи рядового і начальницького складу повинні дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють (стаття 7).

Суд зазначає, що позивач як особа, яка перебуває на службі в органах внутрішніх справ, повинен постійно виконувати вимоги статуту, підтримувати авторитет поліції як у службовому, так і повсякденному житті, його беззаперечна правова поведінка та правова культура повинні викликати довіру та повагу до органів поліції.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (ст.7 Дисциплінарного статуту).

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до п. «є» статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі- Положення), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 №552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що передбачена вищевказаними Законами процедура перевірки обставин порушення службової дисципліни та накладення дисциплінарного стягнення відповідачем дотримана. Також перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем повною мірою враховано тяжкість правопорушення, обставини за яких вони скоєні, та враховано ставлення позивача до виконання своїх службових обов'язків.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.

Аргументи позивача про залишення поза увагою факту його перебування на лікарняному під час винесення наказу №16 від 16.11.2015 колегією суддів відхиляються, оскільки судами враховано, що позивач своєчасно не повідомив відповідача та не надавав докази своєї тимчасової непрацездатності. Крім того, судами враховано, що 17.11.2015 позивач особисто отримав у відділі кадрів УПО трудову книжку, військовий квиток та витяг з наказу про звільнення, про що розписався у особовій справі, при цьому листок непрацездатності не був ним пред'явлений.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування чи невірного тлумачення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління поліції охорони у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 16.11.2015, поновлення на роботі - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду