Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №490/1719/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа № 490/1719/17

провадження № К/9901/23607/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді Гуденко О.А. від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля М.П., Димерлія О.О., Домусчі С.Д. від 14 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо відмови у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи суддею, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання періоди: роботи суддею - 20 років 10 місяців 23 дні, половину терміну навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету 1 рік 5 місяці 14 днів, період проходження строкової військової служби 2 роки 19 днів, а всього 24 роки 4 місяці 26 днів;

- зобов'язати в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області встановити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88 відсотків від заробітної плати працюючого судді;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру 88 відсотків, починаючи з 24 вересня 2016 року, з урахуванням розрахунку стажу, виданого апеляційним судом Миколаївської області, та з урахуванням раніше виплачених коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 14 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управляння Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язано Центральне об'єднане управляння Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи суддею, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання періоди: роботи суддею - 20 років 10 місяців 23 дні; половину терміну навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету - 1 рік 5 місяців 14 дні; період проходження строкової військової служби - 2 роки 19 днів, а всього 24 роки 4 місяця 26 днів.

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області встановити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88 відсотків від заробітної плати працюючого судді.

Зобов'язано Центральне об'єднане управляння Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру 88 відсотків, починаючи з 24 вересня 2016 року з урахуванням розрахунку стажу, виданого апеляційним судом Миколаївської області, та з урахуванням раніше виплачених коштів.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавством, яке діяло на момент призначення (обрання) позивача суддею, передбачалось право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та період проходження строкової військової служби.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 1 листопада 1995 року працював на посаді судді. Наказом апеляційного суду Миколаївської області від 16 вересня 2016 року № 23/КС позивача відраховано зі штату апеляційного суду Миколаївської області з посади судді апеляційного суду Миколаївської області 23 вересня 2016 року у відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII.

24 вересня 2016 року Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків від заробітної плати працюючого судді з розрахунку стажу 20 років 10 місяців 23 дні.

Не погодившись з розміром довічного грошового утримання, ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання.

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва листом від 25 січня 2017 року № 5-с-01 повідомило позивача про те, що з 24 вересня 2016 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження грошового утримання судді. Також його стаж на посаді судді складає 20 років 10 місяців 23 днів, і призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру з урахуванням довідки, виданої апеляційним судом Миколаївської області від 23 вересня 2016 року, а саме 20416,00 (25520,00 х 80 %). За матеріалами пенсійної справи стаж позивача складає 31 рік 7 місяців 3 дні (станом на 23 вересня 2016 року). До загального стажу роботи зараховано час проходження військової служби у період з 19 квітня 1985 року по 7 травня 1987 року (2 роки, 0 місяців, 19 днів), а також навчання у юридичному інституті Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова у період з 1 вересня 1989 року по 27 липня 1992 року (2 роки, 10 місяців, 27 днів).

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Стаття 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить чітку вказівку про можливість підвищення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, лише за умови наявності у особи більш ніж 20 років стажу роботи, безпосередньо на посаді судді, а не на посадах, які можуть враховуватись до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи стаж роботи позивача на посаді судді та положення статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці повинно виплачуватись йому у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

8. ОСОБА_2 відзиву на касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. На момент звільнення ОСОБА_2 у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

10. Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

11. За правилами частини 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

12. Згідно з частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

13. Пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

14. До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів».

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», який діяв на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

15. За змістом пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Згідно з частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

17. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

18. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIІ (набрав чинності 29 березня 2015 року), яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.

19. Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

20. Конституційний суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

21. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби та роботи на посадах слідчого, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 88 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру та проведення відповідних виплат, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

22. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі № 127/20301/17 та від 6 березня 2018 року по справі № 308/6953/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відтак беручи до уваги наведенні правові норми, а також спірні періоди (навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, проходження строкової служби), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що стаж роботи ОСОБА_2 на посаді судді, на момент виходу його у відставку, складав 24 роки 8 місяці 26 днів, позивач має право на призначення довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді.

24. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців