Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2018 року у справі №816/1627/18
Постанова КАС ВП від 21.09.2022 року у справі №816/1627/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа №816/1627/18

адміністративне провадження № К/9901/59709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 (суддя Сич С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 (колегія у складі суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.)

у справі № 816/1627/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 (№ 2050-ІІІ), на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 за справою №550/461/17, яка набрала законної сили, за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 (день фактичної виплати пенсії) з врахуванням офіційно встановлених індексів споживчих цін у сумі 91274,99 грн.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. 20.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №550/461/17 постанову Чутівського районного суду Полтавської області від 27.06.2017 по справі №550/461/17 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково:

визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 , пенсіонеру МВС (інваліду війни 2 групи) пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268" противоправною;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268", починаючи з 01.01.2016;

в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

6. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі № 550/461/17 набрала законної сили 08.11.2017.

7. На виконання вказаного рішення суду, 01.12.2017 відповідач перерахував ОСОБА_1 пенсію за період з січня 2016 по грудень 2017. 27.12.2017 йому виплачено недоплачену суму пенсії.

8. Позивач звернувся до суду з цим позовом оскільки вважає, що відповідач порушив його права внаслідок не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за рішенням суду, яке набрало законної сили.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідач протиправною бездіяльністю порушив його конституційне право та соціальні гарантії, як пенсіонера МВС (інваліда війни ІІ групи), передбачені ст. 46 Конституції України, та зобов`язаний нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 01.01.2016 по 01.01.2018.

10. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій. Нарахування компенсації втрати частини доходів здійснюється на нараховані, але своєчасно не виплачені суми доходів. Перерахунок пенсії на підставі рішення суду не може бути підставою для нарахування вказаної грошової компенсації, оскільки нарахування було здійснено лише після набрання рішенням законної сили, а виплата відбулась у місяці нарахування.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що нараховані позивачу на виконання рішення суду кошти були виплачені у період, менший за один календарний місяць, а тому підстав для виплати компенсації немає.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.

13. Скаржник зазначає, що при виплаті донарахованої суми грошового забезпечення (пенсії по інвалідності) згідно рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач добровільно не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини доходів (пенсії по інвалідності) у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Умовою виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат).

14. 01.08.2022 позивач подав письмове обґрунтування до касаційної скарги, в якому, зокрема, покликається про те, що компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу, а не порушення строків виконання рішення суду, як помилково зазначають суди попередніх інстанцій.

15. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

17. Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

18. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

19. Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

20. Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

21. Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

22. Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

23. Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

24. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17.

25. Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив:

«<…> Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.»

26. Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

27. У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №550/461/17 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2016 по грудень 2017 та 27.12.2017 виплачено недоплачену суму пенсії.

28. Отже, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням позивачеві пенсії Пенсійним органом, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

29. Крім того, висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені своєчасно, є неправомірними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ.

30. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі №521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а.

31. Щодо визначення позивачем конкретного розміру компенсації, то колегія суддів звертає увагу на те, що приписи ч.2 ст.46 Закону №1058-ІV застосовуються у урахуванням норм ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати», згідно якої сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), а тому захист такого порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії. Розрахунок же суми покладається на відповідача, проте як вбачається з матеріалів справи, позивачем самостійно здійснено відповідний розрахунок. А тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

32. Також колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки позивачу було виплачено недоплачену суму пенсії - 27.12.2017, то задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 01.01.2016 по 27.12.2017.

33. Відповідно до частин першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

34. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

35. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

36. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте відмовляючи в задоволенні позовних вимог, невірно застосували норми матеріального права, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позовних вимог.

37. Судові витрати розподілу не підлягають так як позивач є інвалідом ІІ групи.

Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у справі № 816/1627/18 скасувати.

Ухвалити нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року за справою №550/461/17, яка набрала законної сили, за період з 01 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб