Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №804/6982/16

адміністративне провадження №К/9901/46547/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Д`яков В.І., судді: Голобутовський Р.З., Жукова Є.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (суддя-доповідач - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 12 вересня 2016 року щодо невідповідності старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції, капітана поліції ОСОБА_1 займаній посаді.

2. Позов обґрунтовано тим, що атестацію проведено за відсутності правових підстав та з порушенням процедури її проведення. Рішення комісії необґрунтоване, оскільки у ньому відсутні мотиви, за яких комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді. Під час оцінки професійного рівня та кваліфікації ОСОБА_1 не враховано його професійні якості, а саму оцінку проведено за ознаками, що безпосередньо не пов`язані з виконанням ним своїх професійних обов`язків.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Згідно з наказом Національної поліції України від 11 листопада 2015 року №162 о/с «По особовому складу» з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області та присвоєно йому спеціальне звання «капітан поліції».

4. 20 листопада 2015 року відповідачем видано наказ № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та місті Києві»», яким визначено провести центральною атестаційною комісією атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів, у тому числі Департаменту захисту економіки.

5. Позивач проходив службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року та вперше проходив атестацію на займаній посаді.

6. У вересні 2016 року Центральною атестаційною комісією № 2 апарату Національної поліції України проведено атестацію позивача, за результатами якої ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що складено протокол від 12 вересня 2016 року ОП №15.00035286.0070336.

7. Такий висновок обґрунтовано низьким рівнем теоретичних знань позивача, зокрема, незнання ним законодавчих актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, низькі показники службової діяльності та низький рівень професійної та фізичної підготовки, загальна оцінка - задовільно.

8. Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до Голови центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, проте 30 вересня 2016 року його скаргу відхилено.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

9. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 12 вересня 2016 року щодо невідповідності старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції, капітана поліції ОСОБА_1 . займаній посаді.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки атестацію позивача проведено з порушенням Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465). Атестаційна комісія, у порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції № 1465 не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача. Зокрема, відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались усі обов`язкові критерії, встановлені пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 і, що за сукупністю їхньої оцінки, позивач виявив себе як некваліфікований працівник, який не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з органів поліції.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

11. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Національна поліція України подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

12. Заявник вказав, що при вирішенні спору судами не взято до уваги практику Вищого адміністративного суду України, згідно з якою рішення атестаційної комісії не може бути оскаржене окремо від наказу про звільнення особи з займаної посади через службову невідповідність.

13. Суди не дали належної правової оцінки обставинам справи у сукупності з наданими доказами, які свідчать про правомірність дій відповідача, який діяв у відповідності до вимог Інструкції № 1465, чим порушили вимоги статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

14. Положення Інструкції № 1465 не передбачають обов`язку зазначати у протоколі мотиви, якими керувалась комісія при прийнятті рішення, у тому числі зазначати обставини, які свідчать про низький професійний потенціал та невідповідність особи займаній посаді. Під час прийняття оскаржуваного рішення атестаційною комісією також враховано, що за час проходження служби позивач притягався до дисциплінарної відповідальності вісім разів, під час проведення співбесіди не відповів майже на жодне питання, що підтверджується додатком № 1 до протоколу ОП №15.00035286.0070336, а за результатами тесту Midot IntegriNEST його не рекомендовано до проходження служби.

15. Наведене свідчить, що при проведенні атестування ОСОБА_1 комісією всебічно досліджені усі документи, їм надана об`єктивна та справедлива оцінка, що спростовує висновки судів щодо недотримання відповідачем процедури проведення атестації.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Національної поліції України.

17. Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

18. Предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість рішення атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді.

V. Джерела права й акти їх застосування

19. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію».

21. Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

22. Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

23. Приписи частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв`язку з нормами частини другої зазначеної норми, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких, проведення атестації є неправомірним.

24. Таким чином, аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність. Отже, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню і який складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції № 1465 необхідно включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

25. Відповідно до пунктів 10-13 розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

26. Пунктом 10 розділу ІV Інструкції №1465 за результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку враховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього Розділу.

27. Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

28. Водночас метою проведення атестації є, зокрема, вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, - пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність у разі, якщо професійні, моральні та особисті якості поліцейського, у їх сукупності, не відповідають законодавчо встановленим вимогам та перешкоджають подальшому проходженню ним служби.

VІ. Висновки Верховного Суду

29. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що рішення атестаційної комісії не може бути оскаржене окремо від наказу про звільнення особи з займаної посади через службову невідповідність, оскільки відповідно до пункту 28 розділу IV Інструкції №1465 рішення (висновок) атестаційної комісії про те, що поліцейський не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є безумовною підставою для звільнення такого поліцейського. А отже, таке рішення (висновок) атестаційної комісії впливає на права атестованого і може бути оскаржене до суду.

30. Також Верховний Суд звертає увагу, що атестація позивача проводилася за відсутності жодної з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки, як встановлено судами, позивач проходив службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року, а атестацію на відповідність займаній посаді проходив у вересні 2016 року.

31. Водночас положення частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» передбачають, що атестуванню не підлягають, зокрема працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року. Ця норма є загальною (базовою) у правовідносинах щодо атестування працівників, яка, в свою чергу, не суперечить положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюється і на відносини з атестування поліцейських.

32. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що під час проведення атестації, комісією надано об`єктивну та справедливу оцінку усім документам позивача, які свідчать про його низький професійний потенціал та невідповідність особи займаній посаді, оскільки зміст атестаційного листа позивача містить позитивні відомості про нього та висновок прямого керівника про відповідність займаній посаді. Крім того, вирішуючи спір, суди встановили, що позивач за тестом на знання законодавчої бази отримав 39 балів, а за тестом на загальні здібності та навички - 40 балів, що є вищим ніж мінімальний бал, встановлений пунктом 10 розділу ІV Інструкції №1465. Однак, за наявності позитивної характеристики безпосереднього керівника та отримання достатніх балів за результатами проходження тестування, атестаційна комісія не розглядала питання щодо застосування до ОСОБА_1 інших (альтернативних) наслідків невідповідності поліцейського займаній посаді, у тому числі, переміщення на нижчу посаду.

33. Доводи касаційної скарги щодо незнання законодавчої бази позивачем не узгоджуються із доказами про позитивну оцінку щодо проходження професійного тестування позивача, дослідженими судами під час розгляду справи, які, одночасно звернули увагу на те, що атестаційною комісією в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів неврахування таких доказів.

34. Інші доводи та аргументи Національної поліції України зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Вирішуючи спір, суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

36. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська