Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №265/2782/17

адміністративне провадження №К/9901/16929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №265/2782/17

за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради в особі районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Міхєєвої І.М., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М.,

в с т а н о в и в :

24 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради в особі районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради про:

- визнання протиправним та скасування рішення Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 13 березня 2017 року, оформленого протоколом № 7 в частині відмови в призначенні позивачу щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 20 лютого 2017 року;

- зобов'язання Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради призначити щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 20 лютого 2017 року;

- визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради від 14 березня 2017 року про відмову у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 20 лютого 2017 року;

- зобов'язання Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 20 лютого 2017 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що відмовляючи в призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги, відповідачі діяли не у спосіб та порядок, передбачені законом, оскільки відповідно до вимог пункту 6 Порядку від 01.10.2014 №505 така допомога не призначається у разі коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, в той час відповідно до положень пункту 15 частини 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1075р "Про затвердження Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" м. Маріуполь входить до зазначеного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а тому позивач має право на призначення їй, як внутрішньо переміщеній особі, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 13 квітня 2016 року № 854/5/75-16, якщо сім'я, яка перемістилася в межах області, має у своєму володінні будинок на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, права на призначення грошової допомоги сім'я не має. Крім того, на даний час є чинним Розпорядження КМУ № 1085-р, в переліку якого немає м. Маріуполя, тобто на території міста органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. У зв'язку з цим, виплата допомоги позивачу була припинена 17 лютого 2017 року.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на нижченаведене.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з двома дітьми є внутрішньо переміщеними особами з с. Качкарське Новоазовського району Донецької області до м. Маріуполя Донецької області, що вбачається з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеною особою від 10 лютого 2016 року № 1413024881 року.

Згідно свідоцтва про право власності від 18.09.2007 ОСОБА_1. є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач та її сім'я отримували щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщені особи у періоди з 12.02.2016 по 11.08.2016, з 18.08.2016 по 17.02.2017.

В подальшому позивачу припинено виплату щомісячної адресної допомоги на підставі пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, у зв'язку із знаходженням у власності заявниці частини житлового приміщення у м. Маріуполі.

У зв'язку з цим, 20 лютого 2017 року ОСОБА_1. звернулась до Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради із заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступні шість місяців.

Рішенням від 14 березня 2017 року Управління відмовило ОСОБА_1. у призначенні спірної допомоги, оскільки згідно засідання районної комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол № 17 від 13 березня 2017 року), заявник має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районів проведення антитерористичної операції.

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 цього Порядку №505 передбачено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 грн на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 грн на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 грн.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно абзацу 2 пункту 6 Порядку від 01.10.2014 №505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. №33/6/а вся територія Донецької області визначена районом проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у Донецькій області м. Маріуполь не включено.

Разом з цим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція у Донецькій області віднесено, зокрема, м. Маріуполь.

Порядком № 505 чітко встановлені умови за яких управління відмовляє у призначені щомісячної грошової допомоги, а саме: наявність у будь-хто з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Оскільки виплата допомоги здійснюється особам, які переміщуються як з тимчасово окупованої території, так і з районів проведення антитерористичної операції, до якого віднесено м. Маріуполь, виплата допомоги залежить лише від факту переміщення з району проведення АТО та перебування на обліку в Управлінні, що й підтверджено довідкою про взяття на облік особи яка перемістилась з району проведення АТО, тому суди дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на отримання адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі.

Отже, мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що житлове приміщення, наявність якого стало підставою для відмови у подальшій виплаті спірної адресної допомоги, знаходиться у місті Маріуполі Донецької області, яке, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р віднесено до переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у справі №265/2782/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду