Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №813/3616/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №813/3616/16

адміністративне провадження №К/9901/18447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року (суддя Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (судді: Каралюс В.М. (головуючий), Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі №813/3616/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 30.08.2016 №209000012/2016/200154/2.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 30.08.2016 року №209000012/2016/200154/2.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2015 року позивачем через представника фізичну особу-підприємця Щеулова Д.І. (договір доручення від 1 червня 2011 року № 49) в електронному вигляді подано до митного оформлення ВМД №209140000/2016/035963 на товар: «персики свіжі, виду Prunus persica var.platycapra, 1-го гатунку, упаковані по 5 кг в одному ящику, призначені для громадського харчування» (товар № 1), «нектарини свіжі, виду Prunus persica var.nucipersica, 1 - го гатунку, упаковані по 10 кг в ящику, призначені для громадського харчування» (товар № 2).

На підтвердження митної вартості товарів декларантом також було надано товаросупровідні та комерційні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний договір від 05.03.2012 №152-03-2012 з додатками до нього від 01.11.2012 №01-11-2012, від 14.12.2012 №02-12-2012, від 12.11.2014 №03-11-2014; рахунок-фактура (інвойс) від 29.08.2016 №DEX2/16/08/0015; CMR від 29.08.2016 року з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.12.2014 №50/14-УП з додатковою угодою до нього від 02.01.2016 №32/16; рахунок-фактура на оплату транспортних послуг від 29.08.2016 № 29/08; сертифікат походження товару форми EUR.1 від 29.08.2016 №PL/MF/AK0102410; сертифікат про походження товару загальної форми від №PL/MF/AL0229610; фітосанітарний сертифікат №EC/PL/0647746 від 29.08.2016; договір доручення від 01.06.2011 №49.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору, а саме: товар №1-0,42 дол.США/кг, товар №2-0,42 дол.США/кг.

30.08.2016 року через засоби електронного зв'язку декларантом отримано повідомлення від контролюючого органу про надання додаткових документів, а саме: прейскуранти, прайс-листи, каталоги виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуються вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

30.08.2016 року на вимогу митного органу декларантом з додаткових документів надано лише митну декларацію країни відправника №16РL401050Е0097017 від 29.08.2016 року, оскільки надання інших документів потребувало певного часу, а свіжі фрукти є товарами, які швидко псуються.

30.08.2016 контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення №209000012/2016/200154/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, з посиланням на те, що митна вартість не може бути визначена за вартістю визначеною декларантом, у зв'язку з невірно проведеним декларантом розрахунком митної вартості, відсутнє документальне підтвердження розрахунку заявленої митної вартості товарів та неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 55 Митного кодексу України.

30.08.2016 року у зв'язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та фінансових гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно ВМД №209140000/2016/036040 від 30.08.2016 року.

Товариство, керуючись ч.8, 9 ст. 55 Митного кодексу України звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою № 376 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 30.08.2016 року №209000012/2016/200154/2 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаної заяви на вимогу митного органу позивачем надано додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «Consorfrut Polska Sp. z.o.o» щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 29.08.2016 року; договір на перевезення вантажів від 04.12.2014 року №50/14-УП з додатковою угодою до нього від 02.01.2016 року №32/16; CMR від 29.08.2016 року; рахунок-фактура від 29.08.2016 року №29/08; замовлення на перевезення вантажу від 29.08.2016 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.08.2016 року №29/08; висновок Львівської торгово-промислової палати від 14.09.2016 року №19-09/1256; платіжне доручення від 01.09.2016 року №0100037203 про оплату транспортних послуг та платіжне доручення в іноземній валюті від 05.09.2016 року № 1261 про оплату вартості імпортованого товару.

04.10.2016 Львівська митниця ДФС листом №15691/10/13-70-19/39 повідомила позивача про залишення рішення про коригування митної вартості без змін.

Під час здійснення Львівською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: ненадання позивачем платіжних і бухгалтерських документів, які підтверджували вартість товару; ненадання договору на транспортно - експедиційне обслуговування, наявні розбіжності в даті договору на транспортне перевезення зазначеній у рахунку-фактурі на транспортне перевезення та електронній копії МД; у прайс-листі містяться відомості щодо вартості товару із зазначенням торгівельної марки та виробника продукції, а у товаросупровідних документах такі відомості відсутні; у висновку Львівської торгово-промислової палати від 14.09.2016 року №19-09/1256 наведено діапазон цін із значним розходженням, а заявлена декларантом вартість наближена до мінімальної цінової межі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання позивачем витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судові рішення просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо вартості товару із зазначенням торгівельної марки та виробника продукції, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки вказане спростовується наданими первинними документами, які містять вказані відомості, зокрема як у інвойсі, так і у прайс-листі чітко зазначено: товар - Brzoskwinie, Nektaryny (нектарин); виробник і торгова марка збігаються - Espax; країна походження - Hispania (Іспанія).

Не заслуговує також на увагу і посилання контролюючого органу на те, що у висновку Львівської торгово-промислової палати від 14.09.2016 №19-09/1256 наведено діапазон цін із значним розходженням, а заявлена декларантом вартість наближена до мінімальної цінової межі, оскільки висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною організацією - Львівською торгово-промисловою палатою, з якого чітко вбачається, що вартість імпортованих позивачем товарів відповідає ринковій вартості цих товарів, що також підтверджується листом продавця - фірми «Consorfrut Polska Sp. z.o.o», в якому вказано, що вартість персиків і нектарин, країна походження Іспанія, поставка FCA Ярослав становить 0,40 дол.США/кг.

Безпідставними є посилання митного органу на те, що у п. 8 примітки до висновку зазначено, що оцінювач не гарантує достовірність інформації отриманої з доступних джерел, оскільки така інформація не може бути перевіреною оцінювачем, так як отримана з загальнодоступних джерел. Разом з тим, митний орган не довів, що така інформаціє є недостовірною та не спростував, що ціни які викладені у висновку не відповідають ринковим цінам станом на день поставки.

Що стосується посилань відповідача щодо ненадання позивачем інших платіжних і бухгалтерських документів, які підтверджували вартість товару, то як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи позивачем на вимогу митниці було надано платіжне доручення від 01.09.2016 №0100037203 про оплату транспортних послуг та платіжне доручення в іноземній валюті від 05.09.2016 №1261 про оплату вартості імпортованого товару.

Щодо ненадання договору на транспортно - експедиційне обслуговування, а також наявності розбіжностей в даті договору на транспортне перевезення зазначеній у рахунку-фактурі на транспортне перевезення та електронній копії МД то позивачем було повідомлено контролюючий орган про неукладення договорів із третіми особами, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається та відповідно сплата коштів на користь таких третіх осіб не здійснювалась, а розбіжність в даті договору на транспортне перевезення зазначеній у рахунку-фактурі на транспортне перевезення та електронній копії МД виникла внаслідок помилкового зазначення декларантом у гр. 44 МД дати договору про перевезення товару № 50/14-УП зазначено 29.08.2016 замість 04.12.2014 ,а тому правильним слід вважати договір на перевезення вантажів від 04.12.2014 № 50/14-УП з урахуванням додаткової угоди від 02.01.2016 № 32/16, які надавались митному органу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №813/3616/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду