Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №810/1721/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №810/1721/16

адміністративне провадження №К/9901/16296/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року (суддя Басай О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий), Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі №810/1721/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому витребування додаткових документів є необґрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 25.11.2015 №125130005/2015/610135/2.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного Контракту №UA-005-2013 від 28.03.2013 та Додатків до нього: №1 від 03.12.2013; №2 від 20.12.2013; №3 від 26.12.2014, (надалі - Контракт), укладених між позивачем (Покупець) та DSM Nutritional Products Sp. Z о.о. (Польща) (Продавець), предметом контракту є зобов'язання Продавця передати у власність, а Покупця прийняти та оплатити Премікси, Вітаміни, Вітамінні суміші, Кормові добавки (далі Товар), партіями, що визначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до митного органу 25.11.2015 було подано митну декларацію №125130005.2015.550263, а також товаросупровідні та комерційні документи: Контракт UА-005-2013 від 28.03.2013; Доповнення до контракту №1 від 03.12.2013; Доповнення до контракту №2 від 20.12.2013; Доповнення до контракту №3 від 24.12.2014; Специфікація №100 від 11.11.2015; Контракт між виробником та продавцем UА-005-2013 від 28.03.2013; Інвойс 6531072623 від 19.11.2015; Інвойс 6531072624 від 19.11.2015; СМR 5488992 від 20.11.2015; Книжка МДП від 19.11.2015; Прайс-лист б/н 13.10.2015; Експертний висновок Ц-676 від 13.10.2015; Експертний висновок Ц-896 від 24.11.2015; Пакувальний лист б/н від 19.11.2015; Ветеринарні свідоцтва ЄРД 00 №201384 від 25.11.2015; Санітарно-епідеміологічний контроль №2730 від 20.11.2015; Екологічний контроль 2730 від 20.11.2015; Фітосанітарний контроль 2730 від 20.11.2015; Лист повідомлення, що товар не призначений для продажу ОВ-24/11/15-1 від 24.11.2015; Ветеринарний сертифікат 1438/0600335/2015 від 20.11.2015; Відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів: №АА-02246-04-11 від 06.04.2011, №АА-03825-04-12 від 16.10.2012, №АА-03826-04-12 від 16.10.2012, №АА-05808-04-15 від 10.06.2015; Сертифікат походження товару PL/MF/ АК 0467883 від 20.11.2015; Сертифікат аналізу 20.07.2015; Сертифікат аналізу 12.10.2015; Сертифікат аналізу 05.11.2015; Сертифікат якості 18.11.2015; Копія митної декларації країни відправлення 15PL445010E0457169 від 20.11.2015.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту умови поставки CIP м. Київ, (Інкотермс-2010), однак до митної декларації позивачем не було надано жодних страхових документів. Окрім того, відповідачем зауважено, що наданий декларантом прайс-лист надано виключно Товариству, тобто має суб'єктивну спрямованість. Виробником товару є завод "Адіссео Комментрі Монтлукон", а продавець - DSM Nutritional Products SP. z o.o. (Польща). Наданий до митного оформлення товару висновок Київської ТПП від 24.11.2015 №Ц-896 також не містив достовірної та об'єктивної інформації про заявлену митну вартість.

З огляду на зазначене, позивачу було запропоновано подати додаткові документи, визначені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

На вимогу митного органу позивачем направлено лист №ОВ-25/11/15-1 від 25.12.2015, в якому, зважаючи на те, що підготовка додаткових документів займе тривалий час, а кормові добавки, що імпортуються, необхідні для використання підприємством, висловлено прохання прийняти рішення без урахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України.

У зв'язку із вищеописаними розбіжностями в поданих позивачем до митного оформлення документах, а також тим, що ним не було надано додатково затребуваних документів, відповідачем відмовлено у митному оформленні відповідного товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийнято оскаржуване рішення, яким вартість товару визначена на основі методу за ціною договору щодо ідентичних товарів (відповідно до наявної в митного органу інформації).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання позивачем витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є , зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що умовами зовнішньоекономічного договору № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року зазначені умови поставки - СІР Україна, Київська область, митний термінал, а у митній декларації та прайс-листі зазначені умови поставки - СІР Київ, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили з огляду на те, що доповненням № 7 до контракту № UA-005-2013 від 28 березня 2013 року були внесені зміни в умови поставки товару та передбачено здійснення поставки на умовах - СІР Київ, крім того, м. Київ територіально знаходить у межах Київської області.

Посилання контролюючого органу на те, що витрати на страхування не були включені до ціни товару, а тому підлягають включенню до митної вартості товару, суди також правильно не взяли до уваги, оскільки згідно умов контракту вартість страхування була включена до ціни товару у складі транспортних витрат. За умовами CIP на продавця покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця, а отже саме продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Обґрунтовано суди попередніх інстанцій відхили і посилання контролюючого органу на те, що прайс - лист адресований конкретному покупцю, що суперечить самій суті прас - листа, який має знеособлену спрямованість і адресований необмеженій кількості потенційних покупців, а тому такий прас лист не може бути підтвердженням заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, оскільки законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма та порядок заповнення прас - листа, тому зазначення в ньому конкретного покупця не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прас - листі цін, особливо у тому разі, якщо така (ціна) відповідає цінам, підтверджені й іншими первинними документами.

Посилання митного органу на те, що висновок Київської ТПП від 24.11.2015 №Ц-896, наданий позивачем, не містив достовірної та об'єктивної інформації про заявлену митну вартість, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що експертний висновок не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару, і такий висновок носить консультаційний характер.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі №810/1721/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду