Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №140/862/19
Постанова КАС ВП від 20.10.2022 року у справі №140/862/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 140/862/19

адміністративне провадження № К/9901/20190/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 (головуючий суддя та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді Іщук Л.П., Обрізко І.М.)

у справі №140/862/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини перерахованої пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати та зобов`язати здійснити щомісячний розрахунок та виплату компенсації втрати частини таких доходів, починаючи з 26.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

3.2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2018, яке набрало законної сили 06.11.2018, у справі №803/1085/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 у розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 та у відповідності до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22.03.2018 №1381.

3.3. ГУ ПФУ у Волинській області на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №803/1085/18 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016. Виплата перерахованого розміру пенсії в сумі 10240,59 грн проводиться з 10.08.2018, а виплата перерахованої пенсії у розмірі 57154,62 грн за період з 01.01.2016 по 10.08.2018 позивачу в повному обсязі на даний час не проведена, проте проводиться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

3.4. 12.02.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про нарахування та виплату компенсації за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

3.5. Відповідач листом від 22.02.2019 №200/К-01 повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії, оскільки виплата перерахованого розміру пенсії в сумі 10240,59 грн проводиться з 10.08.2018, а виплата доплати з 01.01.2016 по 10.08.2018 в сумі 57154,62 грн регулюється Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Постанова № 649).

3.6. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати йому суми компенсації за несвоєчасно виплачену частину пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що заборгованість відповідача за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 803/1085/18 за період з 01.01.2016 по 10.08.2018 в сумі 57154,62 грн підлягає виплаті позивачу у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та станом на день звернення до суду з даним позовом не погашена у повному обсязі, а отже відсутня виплата основної суми доходу в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ), за наявності якої виплата суми компенсації можлива.

5. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін, зазначивши про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Позивачем - ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. На думку позивача, судами попередніх інстанцій не враховано те, що обставини для нарахування та виплат компенсації вже настали, що полягає у невиплаті йому доходу та порушення строків його виплати, а відтак порушує вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ). Визнав, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №803/1085/18 відповідач не виконав та не виплатив перерахований розмір пенсії в сумі 58076,16 грн.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до положень статті 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

10. Згідно з положеннями статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

11. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина 2 статті 2 Закону №2050-III).

12. Статтею 3 Закону №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

13. Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

14. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

15. Із системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

16. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

17. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій не було встановлено факту виплати позивачу коштів за період з 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 58076,16 грн, що і не заперечується самим позивачем, правомірним є висновок судів, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини перерахованої пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати та зобов`язати здійснити щомісячний розрахунок та виплату компенсації втрати частини таких доходів, починаючи з 26.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відсутні.

18. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

19. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

20. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (п. 29 рішення у справі "Кантоні проти Франції" (Cantonі v. France" № 17862/91), у п. 64 рішення у справі "Вєренцов проти України"№ 20372/11).21. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, достатніх для встановлення усіх обставин справи.

21. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін