Історія справи

Постанова КАС ВП від 20.09.2022 року у справі №0640/3445/18
Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №0640/3445/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа №0640/3445/18

провадження № К/9901/33983/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді Ватаманюк Р.В. Шидловський В.Б.)

у справі № 0640/3445/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації

про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, в якому просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрачене спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду: 1,27 станом на 01 січня 2015 року; 1,22 станом на 01 січня 2016 року; 1,27 станом на 01 січня 2017 року; 1,16 станом на 01 січня 2018 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно відмовлено у нарахуванні та виплаті компенсації за втрачене нерухоме майно із застосуванням при розрахунку коефіцієнтів індексації житлового фонду за 2015-2018 роки, з мотивів відсутності обґрунтованих підстав для донарахування та її виплати.

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року залишено без змін.

5. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області від 05 жовтня 2010 року, у порядку спадкоємства за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , набув право власності на нерухоме майно, яке складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

8. Село Білокоровичі, Олевського району Житомирської області відповідно до "Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106, відноситься до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

9. Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року у справі №287/27/13-а позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації було задоволено та зобов`язано поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації в розмірі 156963,00 грн. за втрачене спадкове нерухоме майно, а саме: житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з знаходженням його на радіоактивно забрудненій території. Вищезазначена постанова суду набрала законної сили 18 вересня 2013 року.

10. 11 жовтня 2013 року Олевським районним судом було видано виконавчий лист №287/27/13-а у вищезазначеній справі.

11. 28 травня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з отриманням від боржника повідомлення про виконання рішення суду в повному обсязі.

12. 04 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив донарахувати та виплату йому компенсацію за втрачене нерухоме майно (домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 ) із застосуванням при розрахунку коефіцієнтів індексації житлового фонду за 2015-2018 роки, в сумі 358 279,99 грн.

13. Листом від 19 червня 2018 року № 2885 Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації повідомило заявника, що на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року у справі № 287/27/13-а його зараховано у чергу для виплати компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 156 963,00 грн, яка визначена на момент припинення права власності суб`єктом оціночної діяльності - Житомирською товарною агропромисловою біржею, що діє на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності від 20 вересня 2011 року № 12471/11. Крім того, відповідач вказав, що відповідно до статті 35 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку виплати громадянам компенсації за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243 (далі - Порядок №1243), вартість втраченого нерухомого майна визначається суб`єктом оціночної діяльності на момент припинення права власності, а тому підстави для донарахування та виплати індексації за вищезазначене нерухоме майно за 2015-2018 роки в сумі 358279,99 грн. - відсутні. Також в листі було зазначено, що компенсацію буде виплачено ОСОБА_1 згідно з чергою, після надходження відповідного фінансування на забезпечення виконання судових рішень.

14. Позивач, вважаючи таку відмову Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації необґрунтованою та такою, що порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Позивач, як спадкоємець за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , перебуває у черзі для отримання грошової компенсації за здане, відповідно до статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", домоволодіння, а особи, які перебувають у зазначеній черзі перед позивачем не отримали грошову компенсацію (індексацію) за втрачене майно. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 був поставлений на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння після набрання законної сили Порядком №1243, суди вважали, що позовна вимога про проведення індексації вартості втраченого домоволодіння також не підлягає задоволенню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

16. Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, якими регулюються спірні правові відносини, а саме: статей 1, 4, 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року № 1024 "Про порядок індексації вартості об`єктів житлового фонду", Порядку №1243, статей 2 5 242 КАС України.

17. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції взагалі не розглянув та не врахував подані представником позивача 03 жовтня 2019 року докази щодо вжиття заходів врегулювання спору та спонукання відповідача виконати вимоги Закону. Також Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач під різними приводами впродовж тривалого часу - з 2015 року безпідставно відмовляє позивачу у виплаті передбаченої Законом компенсації. Так, відповідно до отриманих відповідей, впродовж з 01 січня 2015 року по 01 січня 2019 року на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи надійшли кошти у сумі 4 287 248, 21 гри., які отримали 25 осіб. В той же час ОСОБА_1 , який перебуває в черзі за № 3 з 2015 року не отримав грошової компенсації у сумі 156 963,00 грн за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як причину невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у сумі 156 963,00 грн за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи впродовж 2015 - 2019 років начальник Управління ОСОБА_3 посилається на те, що видатки на виплату компенсації за рішеннями судів не передбачені.

18. У відзиві на касаційну скаргу зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації вжило всіх заходів для отримання позивачем компенсації за втрачене домоволодіння, у зв`язку з чим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

(а) щодо бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з невиплати позивачу компенсації за втрачене спадкове майно

20. Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

21. Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

22. У пункті 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв`язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

23. За змістом пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.

24. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (набрала чинності 28 листопада 2009 року) визнана такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" та затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.

25. Згідно з пунктом 1 Порядку № 1243, цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв`язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

26. Дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

27. У пункті 5 Порядку №1243, передбачено, що сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1243 виплата компенсації проводиться один раз.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Олевського районного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року у справі №287/27/13-а зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації в розмірі 156963,00 грн за втрачене спадкове нерухоме майно. Виконавче провадження за виконавчим листом у справі №287/27/13-а було закрито у 2015 році у зв`язку з виконанням Управлінням судового рішення.

29. Право ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації в розмірі 156 963,00 грн за втрачене спадкове нерухоме майно встановлено у справі №287/27/13-а та не заперечувалося відповідачем при розгляді цієї справи.

30. З огляду на зазначені норми колегія суддів вважає, що компенсація за втрачене майно має бути виплачена позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації шляхом перерахування її на особистий рахунок у порядку черговості, як це і передбачено Порядком №1243.

31. Спір у цій справі зумовлений фактичним тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань із виплати позивачу вказаної вище компенсації, яку, як вважає позивач, має бути також проіндексовано.

32. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції на адресу відповідача скеровувалися адвокатські запити для з`ясування того, яке місце ОСОБА_1 займає в черзі на виплату компенсації та причини такої невиплати станом на час розгляду справи.

33. У відповідь на адвокатські запити, Управління повідомило, що ОСОБА_1 станом на 01 травня 2019 року перебуває на обліку для отримання компенсації за втрачене майно під №3. У листі від 23 травня 2019 року №5140 повідомлено, що за напрямом "Соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за напрямком "Компенсація за втрачене майно" (КПКВК 2501200) на 2016-2018 роки передбачено та виділено видатки на виплату такої компенсації. Водночас Міністерству соціальної політики України та місцевим органам соціального захисту кошти на виплату компенсації за рішенням судів не передбачені.

34. Варті уваги доводи касаційної скарги про те, що відповідач безпідставно вважає, що компенсація за втрачене спадкове майно підлягає відшкодуванню за рахунок коштів, передбачених на виконання судових рішень.

35. Так, постановою Олевського районного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року у справі №287/27/13-а зобов`язано Управління поставити ОСОБА_1 у чергу, а не стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь позивача кошти у розмірі 156963,00 грн. за втрачене спадкове нерухоме майно.

36. Позивач у касаційній скарзі стверджує, що відповідно до отриманих від Управління відповідей, впродовж з 01 січня 2015 року по 01 січня 2019 року на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи надійшли кошти у сумі 4 287 248, 21 гри., які отримали 25 осіб. В той же час ОСОБА_1 , який перебуває в черзі за № 3 з 2015 року не отримав грошової компенсації у сумі 156 963,00 грн. за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи.

37. Як причину невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у сумі 156 963,00 грн. за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи впродовж 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки посадові особи відповідача неправомірно вказують, що інвалід ОСОБА_1 перебуває у черзі осіб за судовими рішеннями, яким виплата підлягає на підставі ухвалених судами рішень та посилаються на те, що видатки на виплату компенсації за рішеннями судів не передбачені.

38. При цьому у цій справі Управління не спростувало того, що для виплати компенсації позивачу було встановлено відмінну від інших осіб у черзі умову - наявність коштів, передбачених на виконання судових рішень.

39. Вказане свідчить про те, що відповідач не дотримується виплати компенсації в порядку черговості і безпідставно не виплачує кошти позивачу, посилаючись на те, що не передбачено коштів на виплату компенсації за рішенням судів.

40. Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу 156963,00 грн компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно підлягає задоволенню.

(б) щодо можливості індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації

41. Питання індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації вже вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14 серпня 2020 року у справі №554/6088/16-а, в якій проаналізовано, що позивачка стала а чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, під час дії норм положення від 15 липня 1997 року № 755 і не отримала її після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1243 з вини державного органу, а тому на період з часу постановки на чергу для отримання компенсації до 28 листопада 2009 року слід застосовувати норми Положення "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, пунктом 8 якого, передбачено врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.

42. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, варто врахувати, що позивача поставлено у чергу під час дії Порядку №1243, більше того, право на спадкове майно було отримано також було отримано під час дії Порядку №1243, у зв`язку з чим неможливо поширити на спірні правовідносини положення постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755.

43. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року № 1024 "Про порядок вартості об`єктів житлового фонду", на яку посилається позивач в якості підстави позову, не передбачено можливості індексувати суму компенсації за втрачене спадкове майно, яке знаходиться у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

44. Отже, суди попередніх інстанцій правильно відмовили позивачу в частині позовних вимог про індексацію суми компенсації.

45. З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову і зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 156963,00 грн компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно із залишенням без змін судових рішень в іншій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139 242 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 0640/3445/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації відшкодувати позивачу компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно у розмірі 156963,00 грн.

Прийняти у цій частині нове рішення.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 156963 грн. 00 коп. компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі №0640/3445/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб