Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року

Київ

справа №736/690/17

адміністративне провадження №К/9901/15447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року (головуючий суддя Оксененко О.М., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за адміністративним позовом Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови

У С Т А Н О В И В:

8 червня 2017 року Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України (Корюківське ОУ ПФУ) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВПВР ГТУЮ у Чернігівській області), третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР ГТУЮ у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП №52696313 від 19 жовтня 2016 року та стягнення виконавчого збору у розмірі 5800 грн.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2017 року позов задоволено повністю. Поновлено строк для оскарження постанови ВПВР ГТУЮ у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 52696313 від 19 жовтня 2016 року та стягнення виконавчого збору у розмірі 5800 грн, винесеної при примусовому виконанні виконавчого листа № 736/795/16-а, виданого Корюківським районним судом Чернігівської області 11 жовтня 2016 року. Визнано протиправною та скасовано вказану постанову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовну заяву Корюківського ОУ ПФУ залишено без розгляду.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Корюківське ОУ ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2017 року залишити в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у цій справі є постанова старшого державного виконавця ВПВР ГТУЮ у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 52696313 від 19 жовтня 2016 року та стягнення виконавчого збору у розмірі 5800 грн.

Вказана постанова надійшла до Корюківського ОУ ПФУ 26 жовтня 2016 року.

Позов у справі, що розглядається, подано до суду 8 червня 2017 року.

Наведені обставини позивачем не заперечуються.

Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений законом десятиденний строк звернення до суду та відсутні підстави для його поновлення.

Верховний Суд погоджується з такими висновками Київського апеляційного адміністративного суду і вважає їх такими, що зроблені з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частинами другою та третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 181 КАС України, згідно з частиною першою якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частина друга цієї ж статті встановлює спеціальні строки оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Так, відповідну позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 цього ж Кодексу, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У цій справі позивач не заперечував того факту, що про порушення своїх прав у спірних правовідносинах дізнався 26 жовтня 2016 року під час отримання копії оскаржуваної постанови державного виконавця.

Однак, ні під час судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, ні в касаційній скарзі позивач не наводив обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заявленого Корюківським ОУ ПФУ позову.

Доводи касаційної скарги таких висновків Київського апеляційного адміністративного суду не спростовують.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець