Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №826/13167/15

адміністративне провадження №К/9901/11770/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13167/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії , провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року (постановлену у складі: головуючого судді Нагорянського С.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати не включення Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації наданих Публічним акціонерним товариством "Київгаз" листом від 15 квітня 2015 року №790/10-1 та у 7-ми (семи) Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад 2014 року на загальну суму в розмірі 51782 (п'ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 48 коп. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період») протиправною бездіяльністю; зобов'язати відповідача включити надані Публічним акціонерним товариством "Київгаз" 15 квітня 2015 року відомості у 7-ми (семи) Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад 2014 року на загальну суму в 51782 (п'ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 48 коп. до Зведеного звіту - наступного після набрання чинності рішенням суду - (додаток № 2 по "Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період") до Департаменту соціальної політики КМДА .

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не внесено надані позивачем відомості про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за листопад 2014 року до Зведеного звіту Департаменту соціальної політики КМДА.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 10 вересня 2015 року Окружний адміністративний суд м. Києва вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити.

3.2. Визнати не включення Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації наданих Публічним акціонерним товариством "Київгаз" листом від 15 квітня 2015 року № 790/10-1 та у 7-ми (семи) Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад 2014 року на загальну суму в розмірі 51782 (п'ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн 48 коп. до Зведеного звіту (додаток № 2 по «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період») протиправною бездіяльністю.

3.3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації включити надані Публічним акціонерним товариством "Київгаз" 15 квітня 2015 року відомості у 7-ми (семи) Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад 2014 року на загальну суму в 51782 (п'ятдесят одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн 48 коп. до Зведеного звіту - наступного після набрання чинності рішенням суду - (додаток № 2 по "Порядку виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період") до Департаменту соціальної політики КМДА.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не виконано покладених на нього зобов'язань та протиправно не внесено надані позивачем відомості про Звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за листопад 2014 року до Зведеного звіту Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації до Департаменту соціальної політики КМДА.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Київський апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 25 лютого 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації.

8. У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вказану касаційну скаргу.

11. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

12.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

12.2. Відповідач посилається на те, що в Державному бюджеті на 2014 рік була відсутня програма 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період». У зв'язку з цим, включення відповідачем в 2015 році звітів ПАТ «Київгаз» до Зведеного звіту за рахунок програми, яка передбачена Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» призвело до порушення чинного законодавства.

13. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (позивача у справі):

13.1. ПАТ «Київгаз» посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації у касаційній скарзі не наведено які саме норми матеріального чи процесуального права порушили суди при розгляді даної справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що як вбачається зі Звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у листопаді 2014 року, працівникам ПАТ «Київгаз» - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, нарахована у листопаді 2014 року середня заробітна плата на загальну суму 51782,48 грн.

15. 15 квітня 2015 року ПАТ «Київгаз» звернулось до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з листом №790/10-1, в якому просило відповідача перерахувати на банківський рахунок кошти в розмірі 51782,48 грн, як компенсацію роботодавцю, який забезпечив виконання гарантованих державою виплат щодо збереження заробітку мобілізованих на час призову, за листопад 2014 року, на підставі Звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації за вищевказаний період.

16. У зв'язку з неотримання відповіді, листом від 15 червня 2015 №1384/10-1 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити письмово, чи внесено відповідачем відомості відповідно до Звітів, наданих в додатку до листа від 15 квітня 2015 року №790/10-1 до Зведеного звіту Управління (додаток 2) до Департаменту соціальної політики КМДА.

17. Листом від 22 червня 2015 року відповідач повідомив, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 27 травня 2015 року, компенсація підприємствам середньої заробітної плати, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, здійснюється відповідно до «Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105. Зазначена компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період". Кошти на виплату компенсації підприємствам, установам та організаціям спрямовуються за період починаючи з січня 2015 року, а тому у відповідача не має підстав щодо розгляду та прийняття Звітів за особливий період (в даному випадку - листопад 2014 року).

18. Вважаючи відмову Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації щодо не включення наданих ПАТ "Київгаз" у 7-ми (семи) Звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційні виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за листопад 2014 року на загальну суму в розмірі 51782,48 грн до Зведеного звіту - протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

20.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

20.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Кодекс Законів про працю України.

21.1. Частина перша статті 119. На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

21.2. Частина друга статті 119. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

21.3. Частина третя статті 119. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року №1275-VII.

22.1. Пункт другий розділу ІІ Прикінцевих положень. Поширити дію частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України в редакції цього Закону на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".

23. Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105.

23.1. Постановляюча частина. Установити, що дія цієї постанови поширюється на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

23.2. Пункт 1. Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (далі - бюджетні кошти).

23.3. Пункт 2. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).

23.4. Пункт 4. Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

23.5. Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що виплати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, мають бути відшкодовані відповідному підприємству, установі чи організації на підставі відповідних звітів, органом соціального захисту населення.

26. Посилання касатора на те, що зобов'язання з компенсації підприємствам витрат на виплату середнього заробітку у нього виникли в 2015 році, а тому компенсація за 2014 рік не підлягає виплаті, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки дію Порядку №105 поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

27. Тому у відповідача не було підстав не включати у 2015 році звітів ПАТ «Київгаз» про здійснення компенсаційних виплат працівникам на час їх призову на військову службу за липень 2014 року.

28. Крім того, звіт позивачем було подано в 2015 році, а тому і виплати мають бути проведені у 2015 році. У зв'язку з цим доводи Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації у касаційній скарзі про те, що в Державному бюджеті 2014 року була відсутня програма 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» не впливають на обов'язок відповідача, виконання якого обумовлено Законом та Порядком №105, приймати відповідні відомості від позивача та спрямовувати їх структурним підрозділам соціального захисту населення.

29. Також, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у пункті 26 рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) вказано, що суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

30. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

31. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської в місті Києві державної адміністрації - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі №826/11770/18- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх