Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №539/2350/17

адміністративне провадження №К/9901/10208/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання провести перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О., Калитки О.М. від 09 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання провести перерахунок пенсії та просив: скасувати рішення відповідача від 02 серпня 2017 року № 295, яким йому відмовлено у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 21 червня 2017 року № 459, виданої Хорольським міжрайонним управлінням водного господарства на виконання рішення Хорольського районного суду від 28 лютого 2017 року № 548/203/17; зобов'язати відповідача перерахувати та сплачувати йому пенсію відповідно до довідки від 21 червня 2017 року № 459 із заробітної плати 3967,36 грн за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за два повні календарні місяці з 01 липня 1986 по 31 серпня 1986 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Хорольського міжрайонного управління водного господарства № 459 від 21 червня 2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 листопада 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Хорольського міжрайонного управління водного господарства № 459 від 21 червня 2017 року, яка видана на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

У 1986 році позивач, працюючи в Хорольському управлінні осушних систем на посаді машиніста екскаватора, правонаступником якого є Хорольське міжрайонне управління водного господарства, був призваний на військові збори, де у складі військової частини 61511 виконував спеціальні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії безпосередньо у 30-км зоні відчуження ЧАЕС, в тому числі, у період із 01 липня 1986 року по 31 серпня1986 року, що підтверджується довідками командира військової частини 61511 від 10 червня 1986 року № 1336/47, начальника штабу в/частини А 3832 (правонаступника в/частини 61511), Лубенського об'єднаного військового комісаріату Полтавської області від 29 січня 1998 року № 4/10.

Після повернення зі зборів на попереднє місце роботи, йому була нарахована та виплачена заробітна плата за проведену роботу по ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження за відпрацьований на ЧАЕС у 1986 році період, в тому числі і за два повні календарні місяці роботи в зоні ЧАЕС з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року на підставі довідки військової частини 61511 № 1336/47.

Після встановлення ІІ групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач отримує пенсію через Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року № 548/203/17 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Хорольського міжрайонного управління водного господарства зобов'язано Хорольське міжрайонне управління водного господарства змінити довідку про заробітну плату за № 490 від 09 серпня 2016 року, що видана ОСОБА_2 Хорольським міжрайонним управлінням водного господарства за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року, зазначити, що нарахування вказаної в довідці № 490 від 09 серпня 2016 року заробітної плати підтверджено первинними документами: книгою Хорольського управління осушних систем та довідкою в/ч 61511 від 10 червня1986 року № 1336/47.

На виконання вищевказаного рішення 21 червня 2017 року Хорольським міжрайонним управлінням водного господарства було видано довідку про заробітну плату № 459, яка враховується при обчисленні пенсії, тобто за два повні календарні місяці робіт на ЧАЕС.

29 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії із заробітку в зоні відчуження згідно довідки про заробітну плату № 459 від 21 червня 2017 року, виданої Хорольським міжрайонним управлінням водного господарства.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02 серпня 2017 року № 295 ОСОБА_2 в перерахунку пенсії на підставі наданої ним до управління довідки Хорольського міжрайонного управління водного господарства № 459 від 21 червня 2017 року відмовлено.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року а справі № 358/1179/17.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно акта № 133 від 19 липня 2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перевірку достовірності довідок про заробітну плату для обчислення пенсії було проведено позапланову перевірку Хорольського міжрайонного управління водного господарства стосовно достовірності довідки про заробітну плату, виданої ОСОБА_2 за № 490 від 09 серпня 2016 року та № 459 від 21 червня 2017 року. Перевіркою встановлено, що заробіток ОСОБА_2 в розмірі 3967, 36 крб. не був підтверджений жодним первинним документом.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 459 від 21 червня 2017 року, виданої Хорольського міжрайонного управління водного господарства оскільки зазначені в цій довідці дані не є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко