Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа №815/6693/17

адміністративне провадження №К/9901/51344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 (суддя Свида Л.І.) та

постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (колегія у складі головуючого судді Запорожана Д.В., суддів Яковлєва О.В., Танасогло Т.М.)

у справі № 815/6693/17

за позовом ОСОБА_1

до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи"

про визнання бездіяльності протиправною.

І. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просила про:

- визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо відновлення законного статусу ОСОБА_1 - інваліда з дитинства 2 групи, а також не належного виконання резолютивної частини судового рішення у справі №523/14909/15-а;

- визнання незаконними Витягу з Довідкою за 2000 рік серія 12ААА за №296384 та Витягу з Довідкою за 2002 рік серія 12ААА за №296385 у зв`язку з невідповідністю їх даних з даними первинних документів суворої звітності - Актами огляду в МСЕК, які зберігаються в медичній справі ОСОБА_1 . Комунальною установою "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи";

- встановлення факту, що в період з 23.01.1996 та по теперішній час ОСОБА_1 має один єдиний статус інвалідності - інвалід з дитинства 2 групи, встановлений у Акті огляду в МСЕК від 23.01.1996 №108 органами МСЕК №2, правонаступником якої є - Комунальна установа "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи";

- зобов`язання Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" надати ОСОБА_1 довідку Форми № 157-1/о оформлену належним чином, з зазначенням законного статусу ОСОБА_1 - інвалід з дитинства 2 групи;

- стягнення з Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" на користь ОСОБА_1 на підставі засад справедливості та розумності, на розсуд суду, завданої моральної та матеріальної шкоди за тривалі неправомірні дії відповідача, в сумі 30000 грн.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту, що в період з 23.01.1996 по теперішній час ОСОБА_1 має один єдиний статус інвалідності - інвалід з дитинства 2 групи, встановлений у Акті огляду МСЕК від 23.01.1996 № 108 органами МСЕК № 2, правонаступником якої є - Комунальна установа "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи". Роз`яснено позивачу, що з позовними вимогами про встановлення факту він може звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018

3. Не погоджуючись із судовим рішенням у частині відмови у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання бездіяльності протиправною - залишено без змін.

5. Відмовляючи у відкритті провадження у частині позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява у частині встановлення юридичного факту підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

6. 21.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 у зазначеній справі було відкрито касаційне провадження.

ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів. Вважає, що судами порушено норми процесуального права, оскільки на її думку встановлення факту статусу інвалідності з дитинства позивача у зазначеній справі має розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

10. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

11. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

12. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

13. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

14. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

16. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

17. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

18. Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

19. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

20. Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача, причиною якої є фактичне не визнання її статусу інваліда з дитинства 2 групи. Тобто є спір між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень під час виконання ним управлінських функцій щодо відновлення статусу позивача як інваліда з дитинства 2 групи. Позивач просить зобов`язати Комунальну установу "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" підтвердити цей статус - надати ОСОБА_1 довідку Форми № 157-1/о, оформлену належним чином, з зазначенням законного статусу ОСОБА_1 - інвалід з дитинства 2 групи.

21. Колегія суддів вважає, що суди першої інстанції та апеляційної інстанції буквально витлумачили позовну вимогу щодо встановлення факту наявності у позивача статусу інваліда з дитинства 2 групи як таку, що може розглядатися в порядку цивільного судочинства (в порядку окремого провадження).

22. За приписами частини 1 статті 21 КАС позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. На думку колегії суддів, зазначена вимога є взаємопов`язаною із іншими позовними вимогами та за приписами частини 1 статті 21 КАС України повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

23. Встановивши, що позовні вимоги сформульовано некоректно, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 9 КАС України).

24. Відповідно до частини 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

25. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у частині відмови у відкритті провадження щодо встановлення факту, що в період з 23.01.1996 по теперішній час ОСОБА_1 має один єдиний статус інвалідності - інвалід з дитинства 2 групи, встановлений у Акті огляду МСЕК від 23.01.1996 № 108 органами МСЕК № 2, правонаступником якої є - Комунальна установа "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 скасувати повністю, а справу у цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

26. Позивач звільнена від сплати судового збору, а тому розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 341, 343, 353, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у частині відмови у відкритті провадження у справі та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 815/6693/17 - скасувати, а справу у цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко