Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 760/13829/17

адміністративне провадження № К/9901/31657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 760/13829/17

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва (суддя Коробенко С. В.) від 04 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кучми А. Ю., Аліменка В. О., Безименної Н. В.) від 18 грудня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 липня 2017 року /а. с. 8-20/, просив:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настанні інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975 та ст. 16 - 16-3 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок військової служби, відповідно до ст. 16 - 16-3 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 674842 грн.;

- зобов'язати відповідачів призначити та виплати позивачу одноразову грошову допомогу у разі настанні інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст. 16 - 16-3 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;

- провести судовий розгляд справи у порядку скороченого провадження;

- допустити постанову до негайного виконання;

- зобов'язати надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.

2. Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), роз'яснено позивачу право на звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва.

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано з Солом'янського районного суду м. Києва справу № 760/13829/17 та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

5. Справа надійшла до Верховного Суду 06 вересня 2018 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

7. Станом на 19 вересня 2018 року відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив, що даний спір виник з приводу проходження позивачем військової служби в Міністерстві оборони України, тобто публічної служби. Тому, вказана категорія справ не підсудна місцевим загальним судам, позов підлягає розгляду в Окружному адміністративному сумі м. Києва.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ч. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання виплати якої ставить питання позивач в своїй позовній заяві, відносить до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судам як адміністративним в порядку, встановленому КАС України;

- критично оцінює посилання відповідача на приписи ч. 1 ст. 24 КАС України (в редакції, що діяла станом на час постановлення ухвали судом першої інстанції), оскільки спеціальною нормою, яка врегульовує питання визначення предметної підсудності адміністративних справ є саме ст. 18 КАС України (в редакції, що діяла станом на постановлення ухвали судом першої інстанції);

- справа має розглядатися судом відповідно правил, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України (у редакції, що діяла станом на постановлення ухвали судом першої інстанції), тобто у порядку скороченого провадження;

- позов поданий до Солом'янського районного суду м. Києва у відповідності до вимог щодо правил предметної підсудності, встановлених КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), такий позов має бути розглянутий місцевим судом як адміністративним.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позовну заяву, дійшли передчасних висновків з наступних підстав.

11. Відповідно до ч. 1 ст?6 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

12. Частиною 4 ст. 6 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

13. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

14. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), яка визначає предметну підсудність адміністративних справ, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, - підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

15. Отже, справи, в яких однією із сторін є міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, а предметом яких є спори фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, інших соціальних виплат підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

16. Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дії Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату щодо не призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання останніх призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як особі, якій встановлено інвалідність ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

17. Тобто, позивачем заявлено позов, предметом якого є призначення соціальних виплат - одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стороною є орган державної влади, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України дана справа повинна розглядатись місцевим судом загальної юрисдикції як адміністративним.

18. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 678/283/17 (К/9901/3223/17), від 03 квітня 2018 року у справі № 750/5581/17 (К/9901/24688/18) та від 11 вересня 2018 року у справі № 760/20297/16-а (К/9901/50863/18).

19. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

20. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 760/13829/17 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб