Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.06.2018 року у справі №760/12266/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2020 року

м. Київ

справа №760/12266/17

адміністративне провадження №К/9901/52340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2018 (суддя Українець В. В. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
26.04.2018 (колегія у складі суддів Бужак Н. П., Костюк Л. О., Троян Н. М. )

у справі №760/12266/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Луганського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Луганського обласного військового комісаріату, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Луганського обласного комісаріату щодо непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- стягнути з Міністерства оборони України та Луганського обласного військового комісаріату солідарно одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно ст.16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 у розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 674842 (шістсот сімсот чотири тисяч вісімсот дві) грн. ;

- зобов'язати Міністерство оборони України, Луганський обласний військовий комісаріат призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N2975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;

2. Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
26.04.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог до Луганського обласного військового комісаріату.

3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та був звільнений з військової служби.

5. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 441811 від 29 листопада 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 25 листопада 2016 року (поранення, контузія), причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

6. Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 2018 від 04 червня 2015 року) захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

7. Позивач вважаючи бездіяльність відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи протиправною, звернувся з позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова відповідача позивачу у призначенні грошової допомоги через відсутність документу, підтверджуючого причини та обставини здобуття поранення, є неправомірною та суперечить п. 11 Порядку №975.

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем висновку ВЛК щодо причин та обставин поранення, який є достатнім доказом, що воно не пов'язано із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Суди зазначили, що Міністерство оборони України заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги не розглянуло та відповідного рішення не прийняло, відтак є підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи згідно з вимогами чинного законодавства України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що позивачем не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов таких висновків.

11. Ключовим правовим питання у справі є питання про те, чи має право позивач на отримання одноразової грошової допомоги на підставі поданих ним документів.

12. Суд враховує, що незважаючи на те, що рішення відповідачем у наведеній формі не прийнято, саме лише зобов'язання його прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, без вирішення питання про право позивача на цю допомогу, не призведе до вирішення спору та не захистить позивача в ефективний спосіб.

13. Відтак, Суд не вважає за можливе обмежитися лише аналізом дотримання відповідачем формальних та процедурних вимог під час розгляду звернення ОСОБА_1

14. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ~law6~).

15. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені ~law7~, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

16. Відповідно до ~law8~ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ~law9~.

17. За приписами ~law10~ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІI групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

18. ~law11~ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

19. Водночас, відповідно до ~law12~ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом)

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги

20. Відповідно до ~law13~ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України

21. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердив Порядок № 975.

22. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

23. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

24. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ~law14~ (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

25. При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

26. Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

27. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від
10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.

28. У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

29. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 04 червня 2015 року № 2018, вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі та контузії пораненням, яке могло мати місце у 1986 році.

30. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а протокол ВЛК від 04.06.2015 № 2018, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.

31. Таким чином, на підставі лише тих документів, які було надано позивачем, без документа, який свідчить про причини та обставини поранення, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.

32. За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

33. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

34. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

35. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату задовольнити.

2. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №760/12266/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя Н. В. Коваленко

Суддя Л. Л. Мороз