Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №243/4458/17

адміністративне провадження №К/9901/15568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в складі судді Проніна С.Г. від 02.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. від 02.06.2017 у справі №243/4458/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Слов'янське ОУПФУ) в перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язано відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 07.04.1980 року по 12.05.1982 року, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах з 01.09.1986 року по 30.06.1990 року, роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення з 01.08.1990 року по 07.08.2001 року та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, з 14.12.2016 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Слов'янського ОУПФУ №24 від 13.05.2017 року про відмову позивачу в перерахунку пенсії. Зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 07.04.1980 року по 12.05.1982 року, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах з 01.09.1986 року по 30.06.1990 року, роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення з 01.08.1990 року по 07.08.2001 року та здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, з 01.05.2017 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу було враховано стаж роботи на посаді судді (12 років 2 місяці 20 днів), стаж роботи на посаді слідчого (11 років 20 днів) та період проходження військової служби (2 роки 1 місяць 3 дні). Вважає безпідставними посилання судів та позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 в частині зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, оскільки вказана постанова втратила чинність 01.12.2010 року і тому не підлягає застосуванню.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач:

- з 07.04.1980 року по 12.05.1982 року проходив строкову військову службу;

- з 01.09.1986 року по 30.06.1990 року навчався на денній формі юридичного інституту;

- з 01.08.1990 року по 07.08.2001 року служив в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення;

- з 24.09.2004 року по 13.12.2016 року працював суддею Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, суддею Апеляційного суду Луганської області.

На підставі Рішення Вищої ради юстиції за № 3062/15-16 від 08.12.2016 року наказом голови Апеляційного суду Луганської області № 189 від 13.12.2016 року позивача звільнено із займаної посади та відраховано зі штату суду у зв'язку з виходом у відставку згідно п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.

14.12.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно протоколу № 6411 від 22.12.2016 року відповідач призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. В протоколі до розпорядження зазначено, що загальний трудовий стаж (повний) складає 33 роки 01 місяць 01 день. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці взято для розрахунку стаж роботи на посаді судді (12 років 2 місяці 20 днів), службу у збройних силах (2 роки 1 місяць 3 дні) та службу в органах внутрішніх справ (11 місяців 0 днів 1 день), разом - 25 років 03 місяці 24 дні. Період навчання позивача вищому навчальному закладі до розрахунку стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не увійшов.

05 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% на 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.

13 травня 2017 року Слов'янське ОУПФУ прийняло рішення № 24 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено на підставі чинного законодавства.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, періоди проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та робота на посаді слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, відповідачем не вірно обчислено відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, який з урахуванням стажу позивача має становити 90%.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

На час виходу позивача у відставку (13.12.2016 року) діяв Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до абз. 4 п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII (у редакції Закону України № 1798-VIII від 21.12.2016 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Зазначена норма пов'язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.

Вперше ОСОБА_2 обраний на посаду судді 24.09.2004 року, 15.04.2010 року його обрано суддею безстроково, а 23.05.2013 року - безстроково суддею апеляційного суду Луганської області.

На час обрання позивача на посаду судді як вперше, так і безстроково, діяв Закон України від 15.12.1992 року № 2862-XII "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-XII).

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також суд звертає увагу на те, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), який діяв на час обрання ОСОБА_2 суддею апеляційного суду, також містить бланкетну норму стосовно визначення стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Положеннями підп. 3-1 п. 3 вказаної постанови визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № П/9901/382/18).

Згідно п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (12 років 2 місяці 20 днів), календарний період проходження строкової служби у Збройних силах (2 роки 1 місяць 3 дні), половину строку навчання у вищому учбовому закладі (1 рік 11 місяців), роботу на посаді слідчого (11 років 1 день). А відтак стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 26 років 2 місяці 24 дні, що в свою чергу дає право на призначення ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій помилково зазначили про зарахування до стажу роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби з 07.04.1980 року по 12.05.1982 року, роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення з 01.08.1990 року по 07.08.2001 року, оскільки зазначені періоди були враховані відповідачем до стажу роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці, що підтверджується копією протоколу Слов'янського ОУПФУ № 6411 від 22.12.2016 року "Про призначення пенсії" (а.с. 28), доводами позовної заяви, та встановленими обставинами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами попередніх інстанцій повністю встановлено фактичні обставини справи, проте помилково зазначено про зарахування до стажу роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби та періоду роботи на посаді слідчого, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, виключивши з резолютивної частини рішення суду першої інстанції зазначені періоди.

Керуючись ст.ст. 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року змінити, виключивши з абзацу третього резолютивної частини постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2017 року слова "календарний період проходження строкової військової служби з 07.04.1980 року по 12.05.1982 року, роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення з 01.08.1990 року по 07.08.2001 року".

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду