Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.06.2019 року у справі №160/8775/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №160/8775/18

адміністративне провадження №К/9901/15054/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А., суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (судді: Мельник В. В. (головуючий), Сафронова С. В., Чепурнов Д. В. )

у справі № 160/8775/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"

до Одеської митниці ДФС

про скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - ТОВ "АТБ-маркет", декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган, відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2018 року №UA500060/2018/000029/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 липня 2018 року №UA500060/2018/08439.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "АТБ-маркет" при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 15 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов ТОВ "АТБ-маркет" задовольнив: визнав протиправними і скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2018 року №UA500060/2018/000029/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 липня 2018 року №UA500060/2018/08439.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року.

У своєму відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 24 березня 2016 року між позивачем (покупець) та DONGGUAN SILK IMP.&EXP.CO.LTD. OF GUANGDONG (Гуандун, Китай) (продавець) укладено контракт на поставку продукції № 2997-BT/CN, зокрема:

- батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид-марганцеві), побутові, не виснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5 V, упаковані у набір по 4 шт у термоусадчій ПВХ плівці (товар № 1);

- батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид-марганцеві), побутові, не виснажені, одноразові, з сухим електролітом, напруга 1,5 V, упаковані у набір по 4 шт. у блістері (товар № 2).

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становила 75 243,85 дол. США. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

З метою митного оформлення вказаних товарів, позивач подав до Митниці митну декларацію від 16 липня 2018 року № UA500060/2018/021630 та додаткові документи, а саме: контракт на поставку продукції від 24.03.2016 №2997-ВТ/СN; специфікація від 09.06.2018 № 16; інвойс від 09.06.2018 № 2018 WТ03032; пакувальний лист б/н від 09.06.2018; рахунок від 16.07.2018 №489/18; рахунок від 16.07.2018 №
489.1/18; договір про перевезення від 05.10.2017 № KL-80/l7; договір страхування від 01.03.2018 № 40-0197-18-00011; страховий сертифікат від 14.06.2018 № 40-0197-18-00011/633; коносамент від 14.06.2018 № D0118060019; товарно-транспортна накладна від 13.07.2018 №005155; сертифікат про походження товару від 09.06.2018; сертифікат якості від 09.06.2018; swift від 22.06.2018.

16 липня 2018 року за наслідками опрацювання наданих декларантом документів Митниця через засоби електронного зв'язку надіслала ТОВ "АТБ-маркет" повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

17 та 20 липня 2018 року позивачем подано до митного органу додаткові документи: виписка з бухгалтерської документації № 63.2 станом на 01.07.2018; прайс-лист виробника товару від 09.06.2018; страховий поліс від 14.06.2018 №40-0197-18-00011/633 з печаткою та підписом страхувальника; висновок експерта ТПП від 18.07.2018 № ГО-1604; експортні декларації країни відправлення від
11.06.2018 №530420180045538588 і № 530420180045538662.

20 липня 2018 року за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/000029/2, згідно з яким проведено коригування митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, та склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08439.

Підставами для прийняття зазначеного рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а також відсутність у них повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари, зокрема:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий декларантом документ, що підтверджує вартість страхування від 14.06.2018 №40-0197-18-00011/633 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) у наданій експортній декларації зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу обов'язків згідно умов Інкотермс.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини 2 статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина 2 статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

При цьому в частині 6 статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2018 року №UA500060/2018/000029/2 підстав не відповідає випадкам, визначеним у частині 6 статті 54 МК України, які надають митному органу право здійснити коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі контракту від 24 березня 2016 року № 2997-BT/CN, відповідно до пункту 2.2 якого ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB Да Чан Бей, Китай (відповідно до Інкотермс - 2010), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей у країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо зауважень Митниці до змісту страхового сертифіката, то колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що такі є безпідставними з огляду на умови поставки FOB Да Чан Бей, Китай, відповідно до яких як у продавця, так і у покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування, тобто сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Доводи відповідача з приводу того, що у наданій експортній декларації вказані умови поставки FOB, але не вказано географічний пункт переходу обов'язків згідно з умов Інкотермс, також є неприйнятними, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції. Крім того Митницею у спірному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов'язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Суд зазначає, що Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від17 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова