Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2019 року у справі №640/1780/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/1780/19

адміністративне провадження № К/9901/26647/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/1780/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Техновен"

до Київської міської ради

третя особа: ОСОБА_1

про скасування рішення

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Техновен" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Карпушової О. В., суддів: Губської Л. В., Епель О. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Техновен" (далі - ТОВ "НВФ "Техновен") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просило скасувати рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року № 853/3860, яким ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років по АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації виробничих будівель та споруд, орієнтованою площею 0,23 га.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 640/1780/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2019 року закрито провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

4. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, 18 червня 2019 року ТОВ "НВФ "Техновен" подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "НВФ "Техновен" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2019 року залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документ про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, 19 вересня 2019 року ТОВ "НВФ "Техновен" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу і повернути справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху отримав 09 липня 2019 року. На виконання вимог вказаної ухвали, 11 липня 2019 року ТОВ "НВФ "Техновен" направило до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 921 грн. Згідно роздруківки з сайту Укрпошти, вказана заява надійшла до суду апеляційної інстанції 12 липня 2019 року. Проте, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув та в порушення норм процесуального права постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 19 вересня 2019 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: Стародуб О. П., Чиркін С. М.

11. Ухвалою Верховного суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВФ "Техновен" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року.

12.24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

13. У зв'язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", на підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року № 633/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2020 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18 листопада 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

16. У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ст.169 КАС України.

17. Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

18. Залишаючи апеляційну скаргу ТОВ "НВФ "Техновен" без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору та установив позивачу строк для усунення зазначених в ній недоліків терміном 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.

19. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано 09 липня 2019 року.

20. Шостий апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу виходив з того, що станом на 07 серпня 2019 року недоліки апеляційної скарги, залишеної судом без руху, ТОВ "НВФ "Техновен" усунуто не було.

21. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна службова записка секретаря судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Гордієнко Л. М. та пояснення помічника судді Гентош О. О., з яких вбачається, що заяву про усунення недоліків ТОВ "НВФ "Техновен", зареєстровану судом 12 липня 2019 року за вх. № 25665 помилково вкладено в іншу справу № 826/6100/17, яка жодного відношення до даної справи не має.

22. З акту Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року вбачається, що на виконання наказу керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду № 486-аг від 04 жовтня 2019 року "Про створення комісії для проведення перевірки" комісією проведено перевірку фактів, для з'ясування обставин, викладених у службовій записці секретаря судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Гордієнко Л. М. від 02 жовтня 2019 року, відповідно до якої під час формування нею справи № 826/6100/17 було виявлено помилково вкладену до справи заяву про усунення недоліків ТОВ "НВФ "Техновен", зареєстровану судом 12 липня 2019 року за вх. № 25665, яка жодного відношення до даної справи не має. Вказана заява помилково не була долучена до матеріалів справи № 640/1780/19, тому підлягає направленню для долучення до матеріалів даної справи.

23. Також, в матеріалах справи наявна заява про усунення недоліків від 12 липня 2019 року ТОВ "НВФ "Техновен" до якої додано квитанцію про сплату судового збору.

24. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув та безпідставно повернув апеляційну скаргу ТОВ "НВФ "Техновен", чим порушив норми процесуального права.

25. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що КАС України визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та у визначених законом випадках - касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених КАС України, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

26. Повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

27. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

28. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

29. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

30. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

31. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

32. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

33. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

34. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

35. Разом з тим, Суд вважає, що встановлюючи таке регулювання, Договірні держави користуються певною свободою розсуду; застосовані обмеження не повинні обмежувати доступ, що залишається індивідууму таким чином або в такій мірі, що сутність права порушується; обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законної мети і якщо не існує розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку потрібно досягти; національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (Marina v. Latvia, № 46040/07, пункт 50,52); такі особливості, як здатність заявника сплатити судові збори, та стадія розгляду справи, враховуються при оцінці того, чи був порушений доступ до суду (Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia, № 21638/03, пункт 48); обмеження суто фінансового характеру, які абсолютно не пов'язані з перспективами успішності позову, повинні бути предметом особливо суворого розгляду з точки зору інтересів правосуддя (Podbielski and PPU Polpure v. Poland, № 39199/98, пункт 65; Wesolek v. Poland, № 65860/12).

36. При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (справа "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), заява № 26746/05). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (справа "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи (справа "ФК Мретебі проти Грузії" (FC Mretebi v. Georgia), заява № 38736/04).

37. Отже, питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору.

38. Частиною 1 ст. 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року підлягає скасуванню.

40. Водночас, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року заяву ТОВ "НВФ "Техновен" про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами задоволено частково. Вказану ухвалу суду скасовано. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВФ "Техновен" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2019 року.

41. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "НВФ "Техновен" залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2019 року залишено без змін.

42. Таким чином, у зв'язку з відсутністю предмета апеляційного перегляду судом за апеляційною скаргою ТОВ "НВФ "Техновен", яка була безпідставно повернута згідно з оскаржуваною у цьому провадженні ухвалою апеляційного суду, підстав для направлення справи для продовження розгляду судом апеляційної інстанції немає.

43. Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 280/5614/18.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальна фірма "Техновен" задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець А. І. Рибачук