Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №823/3489/14

адміністративне провадження №К/9901/7220/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року (суддя - Орленко В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року (судді - Кобаль М.І., Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі № 823/3489/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача у справі №00001621100 від 01 серпня 2014 року про застосування (штрафних) фінансових санкцій у розмірі 6800 гривень.

14 грудня 2014 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 серпня 2014 року №0000162100.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного рішення, внаслідок не доведення податковим органом складу правопорушення, покладеного в основу його прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковим органом подана касаційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 153, 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, зазначає про правомірність своїх дій щодо винесення спірного рішення. Скаржник просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити..

Відзив на касаційну скаргу від відповідача у справі не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 02 листопада 2013 року дільничним інспектором міліції Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області складено протокол ЧК №44..407962 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 02 листопада 2013 року у магазині «Сідвін», що розташований в селі Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, де здійснює господарську діяльність позивач, близько 14 год. 00 хв. виявлено факт реалізації продавцем грамадянкою ОСОБА_2 неповнолітній особі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слабоалкогольного напою «Джин тонік», чим порушено частину 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

24 січня 2014 року на засіданні адміністративної комісії виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

На підставі матеріалів перевірки Черкаського РВ УМВС України у Черкаському районі вх. №2453/10 від 26 червня 2014 року, скаржником у справі винесене податкове повідомлення-рішення №0000162100 від 01 серпня 2014 року, згідно з яким за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин до позивача у справі застосовані штрафні санкції у розмірі 6 800 гривень.

Однак, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2014 року в адміністративній справі №707/268/14-а за позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Червонослобідської сільської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 24 січня 2014 року, позов задоволено. Скасовано постанову адміністративної комісії при виконкомі Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області від 24 січня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 і накладення стягнення у вигляду штрафу у розмірі 510 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 156 частини 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу провадженням закрито. Постанова вступила в законну силу 18 лютого 2014 року.

Відповідно до частини 11 статті 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 153 Закону встановлено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Застосування штрафних санкцій, передбачених частиною 2 статті 17 Закону, можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, а саме встановлення факту продажу працівником підприємства (організації) торгівлі алкогольних напоїв, особі, яка не досягла 18 років.

Як встановлено судами першої інстанції, в протоколі про адміністративне правопорушення, який складено відносно ОСОБА_2, в графі «місце роботи і посада» вказано «тимчасово непрацююча», тобто, остання не є працівником позивача, і, як наслідок, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, копії якої містяться в даній адміністративній справі, не містять фіскального чеку в підтвердження факту продажу алкогольного напою неповнолітній особі ОСОБА_3

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Протокол є основною і обов'язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, однак податковим органом жодним чином не доведено продаж особою як працівником магазина в якому здійснює господарську діяльність позивач у справі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 823/3489/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер