Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року

Київ

справа №304/840/17

адміністративне провадження №К/9901/3561/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Перечинського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області в складі судді Амаровича В.П. від 14.08.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П., Яворського І.О. від 09.11.2017 у справі №304/840/17 за позовом ОСОБА_2 до Перечинського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», скасувати рішення УПФУ про відмову у призначені пенсії та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 вказаного Закону з моменту його першого звернення за її призначенням 08.01.2017.

Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 14.08.2017 позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року в частині зобов'язання Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_2 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 08 січня 2017 року скасовано та прийнято в цій частині нову постанову.

Зобов'язано Перечинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_2 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 січня 2017 року.

У решті постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі посилається на те, що на підставі поданих позивачем документів було виявлено розбіжності в частині зазначення по - батькові позивача, оскільки довідки про період роботи в зоні відчуження та довідки з військової частини належним чином не були надані, а тому відсутні можливості для визначення його права на пенсію.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1.

Також судами встановлено, що позивач з 28.11.1985 по 07.12.1987 проходив службу в Збройних силах СРСР.

04.04.2017 звернувся до УПФУ із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом № 1826/02 від 19.06.2017 позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії, оскільки за результатами проведеної перевірки та на підставі поданих документів виявлено розбіжності в частині зазначення по - батькові позивача у довідці № 77 від 05.04.2017, яка видана Військовою частиною 3041 Національної гвардії України м. Славутич на ім'я ОСОБА_2 та паспортними даними, згідно якими по - батькові позивача - ОСОБА_2.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС саме в червні 1986 року, що відповідно до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058): учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Згідно з абзацом сьомим підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).

Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Судами встановлено, що наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії ніким не оспорювалось, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що позивач згідно абз.3 п.3 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997, дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі 1986 році.

Згідно довідки № 114 від 18.01.2017, виданої Перечинським районним військовим комісаріатом ОСОБА_2 проходив строкову військову службу в період з 28.11.1985 по 07.12.1987, а в період з 26.10.1986 по 26.11.1986 брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в складі підрозділів в/ч 3561 (підстава: облікова карта, військовий квиток).

Згідно довідки МВС України Головного управління ВВ та КО Військової частини 3042 № 45 від 06.03.1995, ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 04.11.1986 по 30.11.1986.

Проте згідно довідки військової частини № 3041 Національної гвардії України від 05.04.2017 № 77 наказом командира військової частини 3516 № 315 від 02.12.1986 виключено зі списків частини ОСОБА_2. Водночас участь в ліквідації датована з 04.11.1986 по 30.11.1986.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що наявність відповідного посвідчення підтверджує участь позивача в ліквідації аварії на ЧАЕС, проте для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку до відповідача необхідно подати довідку військової частини або первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Колегія суддів не заперечує можливості допущення технічної описки в документах військової частини 3561, де проходив службу позивач, оскільки решта даних (Лист військкомату та довідка МВС) не заперечують того, що саме ОСОБА_2 проходив службу у відповідній військовій частині та брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду