Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року

м. Київ

справа №229/2480/17

адміністративне провадження №К/9901/1478/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 09.08.2017р. (головуючий суддя - Петров Є.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017р. (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії з березня 2017 року, зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії, виплатити заборгованість за період починаючи з березня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з березня 2017 року відповідач припинив йому виплату пенсії за відсутності передбачених законом підстав, що обмежує його конституційні права. Вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на отримання пенсії.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 09.08.2017р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з березня 2017 року. Зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з березня 2017 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017р., апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено. В абзаці другому та абзаці третьому резолютивної частини слова та цифри «з березня 2017 року» змінено словами та цифрами «з квітня 2017 року». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на те, що реалізація права на отримання пенсійних виплат пов'язана з фактом реєстрації пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, посилається на те, що згідно з діючим законодавством, для поновлення виплати пенсії позивач повинен звернутися до територіального органу управління соціального захисту населення та отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на території місця свого проживання з вилученням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на території м. Друдківки, а потім звернутися до відповідного територіального управління Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання, при цьому пенсія позивачу буде поновлена та виплачена за місцем його фактичного проживання.

Вважає, що управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком. (а. с. 6)

Згідно листа управління соціального захисту населення Дружківської міської ради №01-12/8059/-06 від 31.07.2017р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. (а. с. 29)

Управлінням пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області було прийнято рішення №179862 від 20.03.2017р. про припинення виплати пенсії з квітня 2017 року на підставі частини 1 пункту 5 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 33).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в порушення відповідачем вимог статті 19 Конституції України позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення за відсутності підстав передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, суди виходили з того, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як відсутність особи за місцем проживання.

Також суди виходили з того, що згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Крім того, судами встановлено, що рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у відповідності до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" повноваженим органом не приймалося.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що припинення відповідачем виплати позивачу пенсії відбулось за відсутності передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для цього підстав, рішення про скасування довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи не приймалось, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право громадянина на призначення пенсії не може бути пов'язано з такою умовою, як постійне місце проживання або реєстрація місця проживання, а Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того де проживає особа, пенсія якій призначена.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень-без змін.

Керуючись статтями 349, 345, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області залишити без задоволення, а постанову Дружківського міського суду Донецької області від 09.08.2017р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017р. у даній справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук