Історія справи

Постанова КАС ВП від 18.05.2022 року у справі №320/5733/19
Ухвала КАС ВП від 29.09.2020 року у справі №320/5733/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 320/5733/19

адміністративне провадження № К/9901/4047/21, К/9901/36777/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Офісу великих платників податків ДПС та Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (прийняту в складі: головуючого судді Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Файдюка В.В.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. ТОВ "Овостар" (далі- позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (відповідач-3), Головного управління ДФС у Київській області (відповідач-4), в якому просить:

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Овостар" узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2017 року в розмірі 95127,00 грн., на поточний рахунок у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р НОМЕР_1 ;

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Овостар" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 662 065,98 грн., на поточний рахунок у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р НОМЕР_1 .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, з урахуванням вимог статей 48, 49 ПК України засобами електронного зв`язку в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством України, ним 20.12.2017 направлено відповідачу -1 податкову декларацію з ПДВ за листопад 2017 року з відповідними додатками, яка прийнята контролюючим органом без будь яких зауважень та зареєстрована за номерами 9773002580 , що підтверджується квитанціями № 2 про її прийняття.

2.1. При цьому, відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року позивачем задекларована сума бюджетного відшкодування, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 ПК України, яка підлягає поверненню на поточний рахунок платника, у розмірі 27 180544,00 грн, що відображено у Додатку 3 (Д3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додатку 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» відповідно до приписів статті 200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

2.2. Позивач указує, що 20.02.2018 частково відшкодована заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок у розмірі 27058099,00 грн, проте залишок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2017 року в сумі 95127,00 грн станом на час звернення до суду не відшкодовано.

2.3. На підставі наведеного, позивач, керуючись п. 200.23 статті 200 ПК України, просить стягнути з Державного бюджету України узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 95127,00 грн та пеню у розмірі 28162,80 грн, нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період за період з 07.06.2018 по 25.10.2019 включно, та за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 включно.

2.4. Крім того, позивач зазначив про наявність пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2016 року в розмірі 507 360,08 грн, за вересень 2016 року у розмірі 88 976,44 грн, та за жовтень 2016 року в розмірі 37 566,66 грн.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3.Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, адміністративний позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» (код ЄДРПОУ 32086437) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 662065 (шістсот шістдесят дві тисячі шістдесят п`ять) грн 98 коп. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» (код ЄДРПОУ 32086437) узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад місяць 2017 року у розмірі 95127 (дев`яносто п`ять тисяч сто двадцять сім) грн 00. Також було вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 31 грудня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №320/5733/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №320/5733/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, відповідач зазначає, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Верховним Судом у постанові від 18.07.2019 по справі №826/15794/17, від 22.01.2020 по справі №826/19197/16, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

5.3. Податковий орган зазначає, що позовна заява підписана та подана особою, повноваження якої на підпис та подання позовної заяви від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України, одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Як установлено з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача Богатовим Юрієм Михайловичем. На підтвердження повноважень представника позивача до справи додано копію довіреності. У той же час жодних доказів того, що представник позивача Богатов Ю.М. є адвокатом, до позовної заяви не додано.

5.4. Офіс великих платників податків ДПС указує, що предметом позову є стягнення з державного бюджету на користь ТОВ «Овостар» узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад місяць 2017 року у розмірі 95 127,00 грн., а також наявність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такий спосіб захисту порушеного права як стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ є помилковим, а висновок суду про задоволення позовних вимог є не правомірним.

6. 05 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Київській області не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №320/5733/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

6.1. Так, ГУ ДПС у Київській області зазначає, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Верховним Судом у постанові від 18.07.2019 по справі №826/15794/17, від 22.01.2020 по справі №826/19197/16, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

6.2. ГУ ДПС у Київській області вказує, що при прийнятті письмової заяви про збільшення позовних вимог, позивач змінює одночасно предмет та підстави позову, що суперечить положенням КАС України та висновкам Верховного суду. У позовній заяві позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2016 року в розмірі 507 360,08 грн., за вересень 2016 року у розмірі 88 976,44 грн., та за жовтень 2016 року в розмірі 37 566,66 грн. Відповідно до письмової заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з Державного бюджету України узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 95127,00 грн. та пеню у розмірі 28162,80 грн, нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період за період з 07.06.2018 по 25.10.2019 включно, та за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 включно. Таким чином, змінюється одночасно предмет позову: а саме різняться позовні вимоги щодо стягнення пені та стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: різні підстави позову: різні періоди, факт проведення перевірки.

6.3. Також ГУ ДПС у Київській області зауважує, що сума бюджетного відшкодування, яка заявлена позивачем, не набула статусу узгодженої, а відповідно до цього не була відображена в реєстрі заяв на бюджетне відшкодування, а стосовно несвоєчасного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2016 року, вересень 2016 року та за жовтень 2016 року зазначив, що суми бюджетного відшкодування внесені в реєстр заяв, безпосередньо ГУ ДФС у Київській області не відповідає за повернення сум бюджетного відшкодування, а тому функціональні обов`язки по поверненню сум бюджетного відшкодування в частині виконання своїх обов`язків ГУ ДПС у Київській області виконано.

7. Позивач у письмовому запереченні (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

7.1. На адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області у якому просили останню задовольнити шляхом скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №320/5733/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

8. 03 червня 2021 року справа №320/5733/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Овостар" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32086437, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Васильківський р-н., с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 11, з 15.08.2002 року перебуває на обліку як платник податків, має статус платника податку на додану вартість з 25.08.2002 року, індивідуальний податковий номер 320864310070.

10. Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 року № 1036 (зі змінами та доповненнями) позивача визнано великим платником податків, як наслідок, з 01.01.2017 року останній перебував на обліку в Офісі великих платників Державної фіскальної служби.

11. На підставі наказу ДФС України від 26.09.2017 року № 632 (зі змінами та доповненнями), позивача не включено до переліку великих платників податків, як наслідок позивач з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Київській області.

12. Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 29.12.2018 року № 878 (зі змінами та доповненнями від 25.01.2019 року № 53) ТОВ "Овостар" визнано великим платником податків, як наслідок, позивач з 01.01.2019 року перебуває на обліку в Офісі великих платників Державної фіскальної служби.

13. 20.09.2016 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, в якій сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) становить - 19391582,00 грн. (т.1, а.с. 40-41).

14. 20.10.2016 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року, в якій сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) становить - 7179316,00 грн. (т.1, а.с 55-56).

15. 21.11.2016 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, в якій сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) становить - 2273379.00 грн. (т.1, а.с.72-73).

16. Також, 20.12.2017 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року, в якій сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) становить - 27 180544, 00 грн (т.1, а.с. 123-124).

17. Як установили суди першої та апеляційної інстанції, перевірка (позапланова) заявленого бюджетного відшкодування позивача за серпень 2016 року, вересень 2016 року Головним управлінням ДПС у Київській області не проводилась, однак з 19.01.2018 року по 01.02.2018 року Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Овостар" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, щодо суми бюджетного відшкодування в розмірі 27180544,00 грн., за результатами якої складено акт від 15.02.2018 року № 182/10-36-54-01/32086437 (т.1, а.с.140-164).

18. Актом перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено порушення позивачем: п.п. 14.1.36, п.п.14.1.181, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.5 ст.198, п. 200.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 95127грн.

19. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення рішення форми "В1" від 13.03.2018 року № 0018625401 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на розрахунковий рахунок платника у банку в розмірі 95127,00 грн., крім того застосовані штрафні санкції в сумі 47563,50 грн. (т. 1 а.с. 165-166).

20. 23.03.2018 року засобами поштового зв`язку позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення рішення.

21. 29.05.2018 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 25.05.2018 року № 18273/6/99-99-11-01-02-25, яким скаргу позивача задоволено, а податкове повідомлення - рішення від 13.03.2018 року № 00186250401 скасовано.

22. Незважаючи на узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 95127,00 грн., кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.

23. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України узгоджену суму бюджетного відшкодування за листопад 2017 року у сумі 95127,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування у розмірі 662065,98 грн. (507360,08 грн. пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ за серпень 2016 року + 88976,44 грн. за вересень 2016 року + 37566,66 грн. за жовтень 2016 року + 28162,80 грн. за листопад 2017 року), нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за відповідні період.

V. Оцінка Верховного Суду

24. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з наступного.

25. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

26. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають у зв`язку з наступним.

27. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

28. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

30. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.18 і 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

31. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

32. Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

33. Відповідно до п.п. 200.2 та 200.3 сттатті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

34. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

35. Відповідно до п. 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

36. За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

37. Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

38. Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

39. При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).

40. У силу положень п. 200.12 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

41. У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

42. Відповідно до п. 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дні після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

43. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

44. Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

45. Указаним законом був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

46. Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 ПК України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

47. Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дні їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

48. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

49. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України.

50. Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дні визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

51. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

52. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

53. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

54. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дні набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК).

55. При цьому, п.п. 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10.01.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

56. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному ст. 200 цього Кодексу.

57. До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

58. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

59. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

60. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26), який, згідно з п. 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

61. При цьому, Порядок № 26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

62. Відповідно до п. 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

63. Згідно з п. 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

64. Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

65. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

66. Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

67. Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.

68. Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

69. При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

70. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

71. Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

72. Однак, судом першої та апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року сума бюджетного відшкодування в частині 95127,00 грн не була відображена контролюючим органом у жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками № 68 та № 26; єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету).

73. Натомість, до 01.04.2017 контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 95127,00 грн.

74. У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

75. Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 (далі Порядок № 326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

76. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

77. ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку №326).

78. Згідно п.п. 1 3 Розділу ІІ Порядку № 326 ДФС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, за попередній робочий день.

79. ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

80. Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

81. ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

82. Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

83. Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14.04.2017 № 263 (далі - Регламент).

84. Указаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

85. Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов`язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".

86. Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

87. Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту, формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку №26.

88. Крім того, Розділом VІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

89. Так, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС "Податковий блок" підсистемі "Податковий аудит" та АІС "СУДИ" вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).

90. Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві.

91. Таким чином, з огляду на викладене, саме податковий орган у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

92. З урахуванням викладеного, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів ГУ ДПС у Київській області, яка полягає у нескладані та ненаправлені до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню та Офісу ВПП ДПС в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування.

93. До того ж, податковим органом не надано до суду доказів спростування доводів позивача, щодо дати виникнення права на нарахування пені у розмірі 662065,98грн. (507360,08грн. пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ за серпень 2016року + 88976,44 грн. за вересень 2016 року + 37566,66грн. за жовтень 2016 року + 28162,80грн. за листопад 2017року), а також направлення до казначейської служби висновків, які підтверджують часткове відшкодування податку на додану вартість за листопад місяць 2017 року в сумі 95127,00 грн.

94. Так, відповідно до п. 200.23 статті 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

95. Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

96. Відповідно до абз. 3 п. 200.12 статті 200 ПК України (в редакції 2019 року) сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна).

97. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень п. 200.23 ст. 200 ПК України нараховується пеня.

98. Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

99. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 810/1227/17.

100. Суд звертає увагу податкового органу на те, що оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені п. 200.13 статті 200 ПК України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 статті 200 ПК України.

101. При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

102. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 820/260/13-а (К/9901/877/18).

103. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що на день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2017 року у розмірі 95127,00 грн, а суми бюджетного відшкодування за серпень 2016 року в розмірі 19 391582,00 грн отримано з затримкою в 57 днів, за вересень 2016 року у розмірі 7179316, 00 грн отримано з затримкою в 27 днів, за жовтень 2016 року в розмірі 2273379, 00 грн отримано з затримкою в 36 днів.

104. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що загальна сума нарахованої пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ складає 662065, 98грн (507360,08 грн пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ за серпень 2016 року + 88976,44 грн за вересень 2016 року + 37566,66 грн за жовтень 2016 року + 28162,80 грн за листопад 2017 року).

105. Суд звертає увагу, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів не надано.

106. Стосовно посилань скаржників, що позовна заява подана представником Богатовим Ю.М., у той же час жодних доказів того, що представник позивача Богатов Ю.М. є адвокатом, до позовної заяви не додано, Суд зазначає наступне.

107. Так, позовна заява подана представником Богатовим Ю.М. вважаючи, що дана справа належить до справ незначної складності, проте, суд першої інстанції дійшов висновку про відкриття загального провадження у даній справі, інтереси в якій має право представляти адвокат.26.12.2019 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки викладені в вищезазначеній ухвалі та відповідно подав до суду докази направлення сторонам копій позовної заяви та саму позовну заяву за підписом належного представника позивача, а саме адвоката. Таким чином, позивачем усунуто недоліки, які зазначені в Ухвалі суду від 26.12.2019 року.

108. У випадку відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160 161 172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, оскільки, позивачем усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 26.12.2019 року підстав для залишення про залишення позовної заяви без розгляду не має.

109. Слід зазначити, що Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху не була оскаржена сторонами, в тому числі скаржниками.

110. Посилання касатора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховним Судом від 18.07.2019 по справі №826/15794/17, Суд зазначає, що предметом дослідження вказаної справи є повноваження прокурора, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави з обґрунтуванням наявності підстав для здійснення такого представництва, передбачених нормами чинного законодавства України.

111. Таким чином, застосування даної постанови Верховного Суду, як висновок у подібних правовідносинах с недоречним.

112. Щодо посилань скаржників щодо прийняття письмової заяви про збільшення позовних вимог позивачем змінює одночасно предмет та підстави позову, що суперечить положенням КАС України, Суд зазначає наступне.

113. З матеріалів справи № 320/5733/19 убачається, що позивач не змінював предмет та підстави позовних вимог, оскільки позивачем здійснювалося збільшення позовних вимог в межах спірних правовідносинах.

114. Ураховуючи викладене застосування даної постанови Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 826/19197/16, як висновок у подібних правовідносинах є недоречним, оскільки є подібні.

115. Крім того, не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи (частина друга статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

116. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

117. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

118. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

119. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС та Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко