Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2018 року

м. Київ

справа №804/9880/14

адміністративне провадження №К/9901/8416/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 (суддя - Царікова О.В.) ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 (судді - Чабаненко С.В., Іванов С.М., Шлай А.В.) у справі за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» (далі - ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.06.2014 № 0000434001, яким до підприємства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу (10%) у сумі 143`891,43 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена з порушенням положень статей 79, 83, 85, 86 Податкового кодексу України, що полягало у неналежному повідомленні платника податків про проведення перевірки (наказ та направлення на проведення перевірки були вручені підприємству після проведення перевірки), та її результатів у формі належно оформленого акта перевірки.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 19.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовив з тих підстав, що предметом спору у даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення, а факти виявлених у акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань знайшли своє підтвердження.

ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Доводи скаржника обґрунтовані посиланням на те, що у контролюючого органу не було компетенції на проведення перевірки з огляду на недотримання підстав та умов для цього, зокрема контролюючий орган з порушенням порядку вручив наказ та повідомлення про перевірку. Також, платник податків зазначає, що порушення строків сплати податкових зобов'язань сталося через скрутний майновий стан підприємства, внаслідок чого у першу чергу підприємство сплатило заробітну плату працівникам, а потім здійснило погашення податкових зобов'язань.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.09.2015 № К/800/34586/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.

У відзиві проти касаційної скарги, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.11.2018 прийняв касаційну скаргу позивача до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту від 17.06.2014 №355/28-01-40-011430830 про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності сплати до бюджету узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за березень 2014 року. Згідно з висновками цього акту підприємство порушило терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання (земельний податок) за березень 2014 року у сумі 1`438`914,30 грн на 14 календарних днів день (граничний термін сплати податку - 30.04.2014, фактично сплачений він був 14.05.2014).

Суди також встановили, що зазначена податкова перевірка була проведена контролюючим органом на підставі наказу від 04.06.2014 № 324, прийнятого на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, та повідомлення від 04.06.2014 №63/28-01-40-01.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктами 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Правовий аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Крім того, незважаючи на положення пункту 79.3 статті 79 ПК України про необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з положення підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 цього Кодексу.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до початку її проведення.

Отже, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо проведення невиїзної документальної перевірки.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Водночас, встановивши, що наказ на проведення зазначеної перевірки від 04.06.2014 № 324 та повідомлення від 04.06.2014 №63/28-01-40-01 були передані на адресу позивача лише 10.06.2014, що підтверджується датою вказаною представником позивача у повідомленні поряд з його підписом, а проведення перевірки було розпочато 05.06.2014, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою цей факт, а податковий орган не надав докази щодо належного та своєчасного надіслання платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Крім того, пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведені законодавчі положення не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права при розгляді даної справи та передчасної відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про достатність самого лише факту направлення повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про її проведення без вручення їх платнику податків до початку проведення такої перевірки для визнання її законною не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами, наведеними позивачем у касаційній скарзі, що оскаржуване у даній справі податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0000434001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, слід зауважити, що контролюючий орган не позбавлений права провести перевірку платника податків з питання своєчасності сплати останнім до бюджету узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за березень 2014 року з відповідним дотриманням порядку проведення такої перевірки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 у справі №804/9880/14 скасувати та ухвалити нову постанову.

Позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» (49047, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - 14308368) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (49600, м. Дніпро, пр. Кірова, 57, код ЄДРПОУ 38752875) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0000434001.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду