Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 08.09.2019 року у справі №520/11721/18 Ухвала КАС ВП від 08.09.2019 року у справі №520/11...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 520/11721/18

адміністративне провадження № К/9901/24215/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України, Головне управління ДФС у Харківській області, треті особи - Харківська місцева прокуратура № 1, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (головуючий суддя Бадюков Ю. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (головуючий суддя Гуцал М. І., судді: Донець Л. О., Сіренко О. І.),

І. Суть спору

У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - ГУ Держпраці у Харківській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКС України у Харківській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), треті особи: Харківська місцева прокуратура № 1, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі - Управління ВД ФСС України в Харківській області), у якому просив:

- визнати бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка є правонаступником його працедавця, щодо неповідомлення Головному Управлінню Держпраці в Харківській області, Холодногірському відділу Харківської місцевої прокуратури № 1, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головному Управлінню ДФС в Харківській області з використанням засобів зв'язку протягом однієї години після отримання його повідомлення про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- визнати бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка є правонаступником його працедавця, щодо неподання Головному Управлінню Держпраці в Харківській області, Холодногірському відділу Харківської місцевої прокуратури № 1, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головному Управлінню ДФС в Харківській області на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 до "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, протягом трьох годин після отримання його повідомлення про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- визнати бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка є правонаступником його працедавця, щодо залишення без розгляду його повідомлення про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, та направлення на його адресу листа № 320/в/2038-10-5 від 13 червня 2018 року, який не передбачений "Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, протиправною;

- визнати бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка є правонаступником його працедавця, щодо відмови у розгляді в "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, його повідомлення про нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- визнати бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка є правонаступником його працедавця, щодо приховування від Головного Управління Держпраці в Харківській області, Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головного Управління ДФС в Харківській області факту настання нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, після отримання його повідомлення, протиправною;

- стягнути з Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на його користь 300 000 (триста тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її протиправними діями та бездіяльністю;

- стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на його користь 300 000 (триста тисяч гривень) - у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області;

- стягнути з Управління Держпраці у Харківській області на його користь 300 000 (триста тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її протиправною бездіяльністю;

- стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на його користь 300 000 (триста тисяч гривень) - у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю Управління Держпраці у Харківській області;

- визнати бездіяльність управління Держпраці у Харківській області щодо непритягнення в. о. керівника Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Андрєєвської до адміністративної відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- визнати бездіяльність управління Держпраці у Харківській області щодо непритягнення працівників Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.

Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, які розглядали його повідомлення про нещасний випадок, до адміністративної відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- визнати бездіяльність управління Держпраці у Харківській області щодо непритягнення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, до фінансової відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, протиправною;

- зобов'язати управління Держпраці у Харківській області притягнути в. о. керівника Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Андрєєвську до адміністративної відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки;

- зобов'язати управління Держпраці у Харківській області притягнути працівників Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, які розглядали його повідомлення про нещасний випадок, до адміністративної відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки;

- зобов'язати управління Держпраці у Харківській області притягнути Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області до фінансової відповідальності за приховування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачами допущена протиправна бездіяльність у зв'язку із розглядом його повідомлення про нещасний випадок на виробництві, що спричинив тяжкі наслідки, який стався з ним 19 листопада 1997 року, не в порядку, передбаченому приписами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. Усупереч приписам вказаного Порядку від Східної ОДПІ ним отримано письмову відповідь, надання якої не передбачено зазначеним Порядком та приховано факт нещасного випадку, що стався, через що йому має бути відшкодовано завдану моральну шкоду.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.

З 31 липня 2017 року ОСОБА_1 займав посаду спеціаліста І категорії юридичного відділу ДПА у Комінтернівському районі м. Харкова.

Згідно акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 листопада 1997 року о 21 год. 00 хв. в Державній податковій адміністрації Комінтернівського району м. Харкова (правонаступник Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, а в подальшому саме ГУ ДФС у Харківській області) форми Н-5, затвердженого заступником начальника ГУ Держпраці у Харківській області В. С. Гевояном 19 лютого 2019 року, були викладені обставини нещасного випадку зі слів та письмових пояснень ОСОБА_1.

Зокрема, позивач стверджував, що перебуваючи на посаді спеціаліста І категорії юридичного відділу 19 листопада 1997 року о 09 год. 00 хв. прийшов на роботу у Державну податкову адміністрацію Комінтернівського району м. Харкова, де знаходився до 19 год. 00 хв. Перебуваючи на шляху додому за допомогою громадського транспорту, близько 21 год. 00 хв. біля трамвайної зупинки "Завод ім. Т. Г. Шевченка" по вул. Жовтневої революції невідома особа скоїла напад на ОСОБА_1, спричинивши йому травми. З місця події ОСОБА_1 пішов додому. 20 листопада1997 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до КЗОЗ "Харківська міська клінічна лікарня №14". Причиною настання нещасного випадку у акті зазначається травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, що сталося під час прямування з роботи. Свідки нещасного випадку відсутні.

Розслідування нещасного випадку здійснюється також в порядку кримінального провадження № 12018220510001038 за ст. 348 Кримінального кодексу України слідчим відділом Холодногірського відділення поліції ГУ НП України в Харківській області, за яким досудове розслідування триває до цього часу.

На підтвердження факту нещасного випадку була надана виписка із медичної картки амбулаторного хворого від 17 травня 2018 року КЗОЗ "Харківська міська поліклініка №22", у якій зазначалося:"..У ОСОБА_1 внаслідок події злочину 19 листопада 1997 року мали місце: закрита черепномозкова травма у вигляді струсу головного мозку, закрита травма правого ока у вигляді контузії очного яблука, підвивиха кришталика, гемофтальма, відшарування сітківки ока з наявністю чужорідного тіла (метал) в області правої орбіти (очна ямка), забитої рани на голові і наявність чужорідних тіл (метал) в м'яких тканинах голови в лівій скроневій і тім'яній областях".

Розслідуванню нещасного випадку передувало письмове повідомлення ОСОБА_1 Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 25 травня 2018 року про нещасний випадок на виробництві, на яке листом від 13 червня 2018 року № 320/В/20-38-10-05 була надана відповідь про відсутність підстав для задоволення вимог щодо нещасного випадку на виробництві. Зокрема, вказувалось про відсутність факту негайного повідомлення після настання нещасного випадку, відсутність трудових відносин з позивачем на час його звернення, відсутність можливості обстеження місця настання нещасного випадку та відібрання пояснень у свідків, відсутність адміністративних приміщень Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за місцем події нещасного випадку.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держпраці у Харківській області з заявами (скаргами) про порушення його конституційних прав з боку його роботодавця ( № В-607 від 13 червня 2018 року, № В-638 від 21 червня 2018 року). Позивач зазначав, що правонаступник роботодавця приховує нещасний випадок, ігноруючи виписки з медичного закладу.

Відповідно до наказу від 18 липня 2018 року № 07.-02/-176 НВ "Про створення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки" ГУ Держпраці у Харківській області було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. Про початок роботи такої комісії було повідомлено позивача, якому запропоновано взяти участь у співпраці з розслідування нещасного випадку. Роботу комісії було подовжено згідно з наказом від 01 серпня 2018 року № 184- н/в у зв'язку з відсутністю інформації про причину настання нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог чинного законодавства, що зумовило тривалість розслідування з 18 липня 2018 року по 18 лютого 2019 року.

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку було складено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, згідно висновків якого нещасний випадок стався після роботи під час повернення додому, нещасний випадок не визнається пов'язаним з виробництвом.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент настання нещасного випадку з ОСОБА_1 (19 листопада 1997 року) були чинними Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623, та Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 421, вимоги яких не були дотримані позивачем. Суди дійшли висновку, що відповідачами не були порушені правила Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", яка набрала чинності 01 січня 2012 року.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 15 листопада 2021 року, у зв'язку з постановленням Верховним Судом 12 листопада 2021 року ухвали № К/9901/24215/19 про відведення судді-доповідача та суддів від розгляду матеріалів касаційної скарги, був призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2021 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач Мацедонська В. Е., судді: Данилевич Н. А., Шевцова Н. В.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про задоволення позову.

На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушені вимоги ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджений "Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 30 листопада 2011 року № 1232, а також порушені вимоги ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що судом першої інстанції було змінено статус Головного управління Держпраці в Харківській області з третьої особи на співвідповідача, проте розгляд справи з початку не було розпочато, а одразу прийнято рішення, на що не була звернута увага й судом апеляційної інстанції.

Також зазначає, що нещасний випадок береться на облік незалежно від строку його настання, тим паче, що втрата працездатності у позивача настала не одразу після настання нещасного випадку.

Також ОСОБА_1 стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки останнім було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 24 липня 2019 року, однак судом вказане клопотання не було розглянуто, чим порушено право позивача на доступ до суду.

Крім того, скаржник стверджує, що нещасний випадок, який стався з ним, встановлений судовим рішення, а саме ухвалою Ленінського районного суду м.

Харкова від 16 квітня 2018 року у справі № 642/1655/18-к.

Харківською місцевою прокуратурою № 1 поданий відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджуючись з касаційною скаргою позивача, стверджує, що дія Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, не розповсюджується на позивача, як працівника Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, оскільки остання на момент звернення ОСОБА_1 із повідомленням про нещасний випадок не є роботодавцем відносно позивача.

ГУ Держпраці у Харківській області також подало відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Стверджує, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 19 листопада 1997 року, є таким, що трапився після роботи під час повернення додому і такий нещасний випадок не визнається "пов'язаним з виробництвом".

ГУ ДПС у Харківській області подано заяву, у якій просить замінити у справі відповідача ГУ ДФС у Харківській області на правонаступника - ГУ ДПС у Харківській області, надавши відповідні документи на підтвердження припинення ГУ ДФС у Харківській області в результаті реорганізації. Крім того, ГУ ДПС у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу, у якій останній, не погоджуючись з касаційною скаргою позивача, зазначає, що ані на підставі Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, ані на підставі Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (чинного на момент нещасного випадку), Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не мала направляти повідомлень іншим державним органам протягом години та трьох годин з моменту отримання заяви про настання нещасного випадку.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) установлено, що цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства).

Підпунктом 2 п. 2 Порядку № 1232 визначено, що дія цього Порядку поширюється, зокрема, на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем.

За приписами абз. 6 п. 36 Порядку № 1232 передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми (абз. 7 п. 36 Порядку № 1232).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1232 про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний: 1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування (п. 10 Порядку № 1232).

Згідно з п. 37 Порядку № 1232 установлено, що про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2: територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства; органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку; Фондові за місцезнаходженням підприємства; органові управління підприємства (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації); закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб'єднанню за місцем настання нещасного випадку; органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).

За приписами п. 38 Порядку № 1232 передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. До складу спеціальної комісії входять: посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії); представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку; представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, або такого закладу за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння); представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин).

Потерпілий, члени його сім'ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова спеціальної комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім'ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку.

Роботодавець (у разі, коли постраждав роботодавець, орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування) зобов'язаний створити належні умови (надати приміщення, засоби зв'язку, автотранспорт тощо) і сприяти роботі спеціальної комісії з метою своєчасного і об'єктивного спеціального розслідування нещасного випадку.

Згідно з п. 10 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (далі - Положення № 623, яке було чинне на час настання нещасного випадку з позивачем) про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 2 Положення № 623 установлено, що за результатами розслідування складається акт за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, з врахуванням проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника.

Згідно п. 5 цього Положення нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання, або у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків, незалежно від порушення кримінальної справи, розслідуються відповідно до цього Положення. Такі випадки беруться на облік і про них складається акт за формою Н-1.

VІІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).

З аналізу вказаного вище законодавства убачається, що як норми Положення № 623, так і норми Порядку № 1232 містять вимоги щодо негайності повідомлення потерпілим роботодавця про подію нещасного випадку.

Однак, позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано, а судами під час розгляду справи не виявлено належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. 73, 74, 75, 76 КАС України доказів негайного повідомлення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про нещасний випадок. Також, відсутні докази повідомлення роботодавця лікувальним закладом за наслідками звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві.

Конституційним Судом України у Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність дій відповідачів, які до події, яка сталася з позивачем 19 листопада 1997 року, застосовували вимоги діючого на той час законодавства, яке регламентувало процедуру фіксації події нещасного випадку та порядок його розслідування.

Підставою для звернення позивача з позовом до суду стала, на його думку, бездіяльність Східної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо неповідомлення ГУ Держпраці в Харківській області, Холодногірському відділу Харківської місцевої прокуратури № 1, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Головному Управлінню ДФС в Харківській області з використанням засобів зв'язку протягом однієї години та на паперовому носії протягом трьох годин після отримання його повідомлення від 25 травня 2018 року про нещасний випадок, а також щодо залишення такого повідомлення без розгляду та відмови його розглянути у відповідності до Порядку № 1232.

Однак, аналіз положень Порядку № 1232 дає підстави стверджувати, що метою надіслання таких повідомлень є інформування вищезазначених органів про нещасний випадок для проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку.

Як убачається з повідомлення про нещасний випадок на виробництві, копію якого позивачем додано до позову, про нещасний випадок проінформовано не лише Східну ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, але й ГУ Держпраці в Харківській області, ГУ ДФС в Харківській області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області і спеціальне розслідування нещасного випадку проводилося.

Що стосується аргументів скаржника відносно того, що нещасний випадок мав бути взятий на облік незалежно від строку його настання за наслідками розгляду заяви позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про їх необґрунтованість, оскільки для взяття на облік нещасного випадку необхідно, згідно вимог Порядку № 1232, не лише факт звернення потерпілого, але й відповідні підтвердження дійсності такої події у причинному зв'язку з трудовими відносинами потерпілого. Крім того, як зазначалося вище, спеціальне розслідування нещасного випадку здійснювалось у відповідності до вимог Порядку № 1232, п. 5 якого передбачено здійснення розслідування та облік нещасних випадків, які сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспорті, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Аналогічні вимоги містилися у п. 8 Положення № 623, згідно вимог якого не беруться на облік і не складаються акти за формою Н-1 на нещасні випадки, що сталися з особами, які прямували на роботу або поверталися з неї пішки, на громадському або власному транспортному засобі.

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення норм процесуального права при розгляді його позовних вимог при зміні статусу третьої особи ГУ Держпраці в Харківській області на співвідповідача, оскільки суд першої інстанції розгляд справи не розпочав спочатку, що свідчить про позбавлення ГУ Держпраці в Харківській області направити відзив на позов, колегія суддів також вважає такі доводи безпідставними, оскільки в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на виконання вимог суду, ГУ Держпраці в Харківській області надано письмові пояснення стосовно того, чи були порушені їх права під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв'язку зі зміною їх процесуального статусу. В своїх поясненнях ГУ Держпраці в Харківській області зазначило про відсутність таких порушень.

Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки останнім було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 24 липня 2019 року, однак судом вказане клопотання не було розглянуто, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з тим, що 24 липня 2019 року у судовому засіданні судом оголошувалося вказане клопотання позивача та ставилося на обговорення можливість розгляду цієї справи за відсутності нез'явившихся осіб. Сторони, які з'явилися у судове засідання висловили свою думку стосовно поставленого на розгляд питання і протокольною ухвалою суд ухвалив визнати за можливе розгляд справи у відсутності нез'явившихся осіб. Вказане підтверджується аудіозаписом судового засідання від 24 липня 2019 року, який міститься у матеріалах справи (а. с. 141, т. 2).

Крім того, у силу ч. 1.2 ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомленні ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки не були визнані поважними, з огляду на те, що неявка позивача не перешкоджала розгляду справи, судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 313 КАС України розглянуто справу за відсутності позивача.

Доводи ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України також є необґрунтованими, оскільки у відповідності до вищезазначеного пункту суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, серед іншого, цивільного судочинства. В ухвалі від 24 липня 2019 року суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки питання про відкриття провадження в цивільній справі, на яку посилається позивач, ще не вирішено. Іншого скаржником не доведено.

Посилання ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року у справі № 642/1655/18-к, у якій, нібито, встановлений нещасний випадок, який стався з ним у листопаді 1997 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки предметом розгляду у справі № 642/1655/18-к є бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 12 квітня 2018 року про вчинення злочину відносно нього з боку гр. ОСОБА_2. Будь-які факти стосовно нещасного випадку, який мав місце 19 листопада 1997 року, у вказаній ухвалі суду відсутні.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а тому рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати