ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 грудня 2021 року

справа № 240/16920/21

адміністративне провадження № К/9901/40702/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у складі судді Романченка Є. Ю.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у складі суддів Іваненко Т. В., Сторчака В. Ю., Граб Л. С.,

у справі № 240/16920/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон"

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19 липня 2021 року № 0068480706, яким застосовано штраф в розмірі 2 648 653,49 грн, № 0068510706, яким застосовано штраф в розмірі 100 000,00 грн, № 0068500706, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн; визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 326-р, № 327-р, № 328-р "Про анулювання ліцензії ТОВ "Яркон".

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 326-р; розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 327-р; розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 328-р до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "Яркон" до Головного управління ДПС у Житомирській області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, заяву задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 326-р; розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 327-р; розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 року № 328-р до набрання законної сили рішення у справі за позовом ТОВ "Яркон" до Головного управління ДПС у Житомирській області.

Задовольняючи вказану заяву суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. Зокрема, суди врахували те, що можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно на пряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю тощо.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На переконання скаржника, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваних розпоряджень Головного управління ДПС у Житомирській області може свідчити про передчасний висновок суду про незаконність спірного рішення, що є неприпустимим. Відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів, а тому не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того скаржник стверджує, що ніякі протиправні дії по відношенню до позивача не вчинялися, тобто очевидних ознак протиправних дій, що порушують права та обов'язки особи не було вчинено.

У зв'язку із вищевикладеним, відповідач вважає, що судом першої інстанції протиправно задоволено заяву позивача про забезпечення позову, оскільки відносно останнього ніяких дій щодо стягнення відшкодування матеріальних коштів не відбувається.

Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є правильними з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" є здійснення роздрібної торгівлі пальним (код КВЕД
47.30), у зв'язку з чим останнім було отримано у податкового органу наступні ліцензії: №06250314201900001 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: вул. Східна,88/2, м. Житомир; № 06250414201900024 на право зберігання пального за адресою: вул. Східна,88/2, м. Житомир та № 990514201900117 на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою: вул.

Східна,88/2, м. Житомир.

З 4 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області проводилася фактична перевірка АЗС, АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" (код ЄДРПОУ 31678214), що знаходиться за адресою: вул. Східна, 88/2 м. Житомир, за результатами якої було складено акт від 17 червня 2021 року № 6106/06/25/РРО/31678214.

В ході проведення фактичної перевірки АЗС, АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" (код ЄДРПОУ 31678214), відповідачем були перевірені документи, які подавалися ТОВ "Яркон" разом із заявами на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі та ліцензії на право зберігання пального. За результатами перевірки, контролюючим органом було зроблено висновок, що подані 14 червня 2019 року позивачем заяви на одержання ліцензій, оформлені із наданням недостовірних даних. В зв'язку з чим, відповідачем було прийнято розпорядження від 23 липня 2021 року № 326-р, № 327-р, № 328-р "Про анулювання ліцензії ТОВ "Яркон".

Позивач зазначив, що після нещасного випадку (пожежі), що стався 19 травня 2019 року о 13 год. 29 хв. на території АГЗС ТОВ "Яркон", ним було замовлено роботи (послуги) для виконання відновлювальних ремонтних робіт на території АЗС, що підтверджується наданими первинними документами відповідачу під час перевірки.

Також, позивач вказав, що правову позицію відносно протиправності прийнятих розпоряджень було викладено в адміністративному позові, та було долучено документи, що підтверджують ремонт та відновлення АЗС (АЗГС) після пожежі, на момент подачі заяви до Головного управління ДФС у Житомирській області.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні заяви врахували, що після пожежі були відсутні жодні заборони Управління Держпраці у Житомирській області щодо подальшої експлуатації АГЗС ТОВ "Яркон".

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року адміністративний позов Товариства задоволено частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 19 липня 2021 № 0068480706, № 0068510706, визнано протиправними та скасовані розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 23 липня 2021 № 326-р, № 327-р, № 328-р. В решті позовних вимог відмовлено.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" 19 грудня 1995 року №481/95-ВР).

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" 19 грудня 1995 року №481/95-ВР).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Суди попередніх інстанцій оцінили той факт, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, суди обґрунтовано виходили з того, що роздрібна та оптова торгівля пальним, що є основним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідних ліценцій, а тому їх анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю тощо.

На переконання колегії суддів, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 345, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 240/16920/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер