Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2020 року у справі №826/2477/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/2477/16

адміністративне провадження №К/9901/14104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від
13.07.2016 (судді - Данилишин В. М., Качур І. А., Келеберда В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (судді - Шелест С. Б., Ганечко О. М., Літвіна Н. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною,

встановив:

У лютому 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Банк Форум" на підставі акту перевірки від 21.06.2013 на 176 аркушах та узагальнюючого висновку №42-111/29860/БТ від 25.12.2013.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національним банком України проведено перевірку ПАТ "Банк Форум", про що складено акт від 21.06.2013 та узагальнюючий висновок №42-111/29860/БТ від 25.12.2013, у якому встановлений від'ємний розмір регуляторного капіталу, недооцінку резерву на покриття збитків та зроблено висновок про фактичну неплатоспроможність ПАТ "Банк Форум".

13.03.2014 Постановою Національного банку України №135 Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" було віднесено до категорії неплатоспроможних

13.06.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерне товариство "Банк "Форум".

Відповідно до ліквідаційної процедури, позивачі визнані кредиторами ПАТ "Банк Форум", що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками, виданими банківською установою. Кредиторські вимоги включені до четвертої черги.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Національним банком України допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невжитті адекватних, негайних та рішучих дій, неприйнятті своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Банк Форум" на підставі отриманих результатів перевірки, внаслідок якої була нанесена шкода правам та інтересам позивачів, як клієнтів ПАТ "Банк Форум".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 відмовлено у задоволенні клопотання Національного банку України про залишення позову без розгляду та визнано поважною причину пропуску позивачами строку звернення до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на підставі звіту про інспектування публічного акціонерного товариства "Банк Форум", дата інспектування станом на 01.04.2013.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Національний банк України повинен був вжити адекватних, негайних та рішучих дій з метою застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Банк Форум" на підставі результатів проведеного інспектування вказаного банку.

Однак, рішення про віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних Національним банком прийнято значно пізніше від моменту виникнення обставин, які є підставою для віднесення вказаного банку до категорії неплатоспроможних. У зв'язку з вище викладеними обставинами, суд вважає, що Національним банком допущено бездіяльність, у результаті якої спричинено значної шкоди правам та інтересам позивачів як клієнтів ПАТ "Банк Форум".

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.

Зокрема посилався на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги доводи НБУ щодо пропуску позивачами строку звернення до суду.

Крім того, посилався на те, що позивачі не мають адміністративної процесуальної дієздатності, не є особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, відповідно у позивачів відсутня адміністративна процесуальна дієздатність для оскарження бездіяльності НБУ.

Також посилався на те, що оскаржувана, на думку позивачів, бездіяльність НБУ не порушує прав позивачів, оскільки вони отримали гарантовані суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів в межах гарантованої суми, а решта суми за законом була включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволення яких здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку в порядку черговості. Визнання позивачів кредиторами ПАТ "Банк Форум" є доказом захисту їх прав, як вкладників вказаного банку, а не доказом нанесення шкоди їх правам та інтересах, як зазначено позивачами в обгрунтування позовних вимог, оскільки до часу закінчення продажу всього майна ПАТ "Банк Форум" відсутній факт неповернення грошових коштів кредиторам цього банку, в тому числі належних позивачам грошових коштів.

Посилався на те, що з врахуванням Звіту про інспектування ПАТ "Банк Форум" у НБУ не було підстав приймати рішення про віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних у зв'язку з відсутністю ознак/критеріїв неплатоспроможності, визначених ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність". В свою чергу прийняття рішень про застосування до банків заходів впливу за результатами здійснення банківського нагляду є виключними (дискреційними) повноваженнями Національного банку України.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивачі просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, протягом усього розгляду справи судами попередніх інстанцій відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду з даним позовом. На цьому аргументі скаржник наполягає й під час перегляду в касаційному порядку судових рішень, прийнятих по суті спору, тому він не може бути проігнорований Судом.

Верховним Судом неодноразово розглядались справи у аналогічних правовідносинах, з аналогічним предметом спору, та висловлено правову позицію. Зокрема, у постановах від 12.06.2018 у справі №826/2158/17, від 31.05.2018 у справі №826/15789/16, від 03.05.2018 у справі №826/26727/15, від 03.05.2018 у справі №826/8153/16, від 25.04.2018 у справі №826/3994/16, від 21.02.2018 у справі №826/6940/16, від 21.08.2019 у справі №802/205/16, від 26.10.2020 у справі №826/27418/15.

Відтак, судова практика щодо розгляду цієї категорії спорів є усталеною і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Відповідно положень ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з ст. 100 КАС України (в редакції до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача щодо пропуску позивачами строку звернення до суду, в свою чергу апеляційним судом такі доводи залишені поза увагою, хоча відповідач на цьому наполягав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог ст. 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.

Проте, як встановлено у ч. 3 ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що про порушення своїх прав позивачі дізнались з довідок ПАТ "Банк Форум" від 07.10.2015 №931/11.1,932/11.1 та від 22.01.2016 №21/9,22/9, а тому строк звернення до суду ними не пропущено.

Водночас за правилами статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017) перебіг строку звернення до суду розпочинається або з часу коли особа дізналась, або з часу коли особа повинна була дізнатись про такі обставини.

Як встановлено судами та свідчать матеріали справи, на підставі постанови НБУ від 13.03.2014 №135 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 14.03.2014 №14, яким з 14.03.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Банк Форум" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у згаданому Банку.

На офіційному вебсайті Фонду (http://www. fq. gov. ua) 14.03.2014 розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Форум". Також,
14.03.2014 на вебсайті Офіційного інтернет-представництва НБУ (www. bank. gov. ua) розміщено інформацію щодо віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, з моменту запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Форум", а саме 14.03.2014, НБУ не здійснював банківського нагляду за цим банком, крім отримання звітності в установленому НБУ порядку, а тому оскаржувана бездіяльність відповідача могла мати місце лише до запровадження тимчасової адміністрації цього банку, тобто до 14.03.2014.

Національний банк України в прес-релізі від 14.03.2014 на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ (www. bank. gov. ua) розмістив інформацію про віднесення ПАТ "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних.

Крім того, постанова Правління Національного банку України від 13.03.2014 №135 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 №49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" є офіційними письмовими документами, які перебували в загальному доступі з моменту публікації в офіційних виданнях та були розміщені на офіційних сайтах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Таким чином, про незадовільний фінансовий стан ПАТ "Банк Форум" та його неплатоспроможність, що на думку позивачів, є наслідком протиправної бездіяльності Нацбанку, що є предметом позову, позивачі мали можливість дізнатися з березня 2014 року.

Проте, з позовною заявою звернулись 16.02.2016, тобто після спливу встановленого шестимісячного строку.

Позивачами не доведено та судами не встановлено, як існування дійсних непереборних обставин, які перешкоджали звернутись до суду за захистом своїх прав, так і вжиття позивачем активних дій для з'ясування обставин через існування яких позивачі вважають порушеними свої права.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на звернення з позовом суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту початку перебігу, закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку до дати звернення до суду.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.11.2020 у справі 809/38/16, від 26.10.2020 у справі №817/3416/15 і колегія суддів враховує такі висновки під час вирішення цієї справи.

Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частини 1 статті 354 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частини 1 статті 354 КАС України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а позовні вимоги - залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Національного банку України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 - скасувати.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною, - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук