Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.12.2020 року у справі №496/147/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 496/147/17

адміністративне провадження № К/9901/42738/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.04.2017 (суддя - Трушина О. І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя- Коваль М. П., судді:

Домусчі С. Д., Кравець О. О.) у справі №496/147/17.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом, в якому просив скасувати постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 30.11.2016 №1256/50009/16 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
11.07.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.04.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що митницею була порушена процедура притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 526 Митного кодексу України, в частині розгляді справи за його відсутності, а також протиправно позбавлено його прав, закріплених у частиною 4 статті 526 Митного кодексу України, та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Одеська митниця ДФС зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За змістом статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статті 93 Митного кодексу України.

Частиною 2 статті 200 Митного кодексу України передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений Частиною 2 статті 200 Митного кодексу України.

Згідно частини 6 статті 379 Митного кодексу України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених частини 6 статті 379 Митного кодексу України) встановлюються відповідно до частини 6 статті 379 Митного кодексу України, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до частини 6 статті 379 Митного кодексу України.

Статтею 95 Митного кодексу України передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення діяльності одного митного органу - 5 діб).

Згідно з Статтею 95 Митного кодексу України.

У свою чергу, статтею 192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Статтею 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених Статтею 460 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (Статтею 460 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Статтею 460 Митного кодексу України.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 16.08.2016 через пункт пропуску "Кучурган-Первомайськ" митного поста "Роздільна" Одеської митниці ДФС, в напрямку з Молдови до України, на смугу руху "зелений коридор" позивачем в митному режимі "транзит" було ввезено автомобіль "Opel Omega", реєстраційний номер НОМЕР_1, країна реєстрації - Литва.

Таким чином, позивачу необхідно було доставити автомобіль "Opel Omega", реєстраційний номер НОМЕР_1, до митниці ДФС не пізніше 26.08.2016 або сповістити останнього про неможливість прибуття.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про належне сповіщення позивачем Одеської митниці ДФС про обставини не вивезення автомобіля "Opel Omega", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок непереборної сили, та місцезнаходження транспортного засобу.

30.112016 в. о. заступника начальника митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС Морев О. Г. була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1256/50009/16, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил позивач посилається на те, що ним 28.11.2016 на поштову та електронну адресу Одеської митниці направлено повідомлення про те, що він бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1256/50009/16 та скористатись правами, визначеними статтею 498 Митного кодексу України. Також він повідомив посадових (службових) осіб митниці, що у зв'язку з тим, що в період з 28 листопада по 12 грудня 2016 року буде знаходитися у службовому відрядженні, не буде мати можливості в строк, встановлений митницею, прибути до Управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, у зв'язку з чим просив питання щодо якого його викликали по суті не розглядати, та відповідно до частини 4 статті 526 Митного кодексу України, перенести розгляд справи про порушення митних правил на іншу дату, про що повідомити його належним чином.

Позивач вважає, що не задовольнивши заявлене ним клопотання та розглянувши справу про порушення митних правил за його відсутності, відповідачем було позбавленого його права на участь у розгляд справи про порушення митних правил, а також позбавлено права скористатись правами, що визначені статтею 498 Митного кодексу України.

Відповідно до частин 1 , 4 статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач не заперечує, що він був повідомлений про дату та час розгляду справи про порушення митних правил.

В свою чергу, заявлене ним клопотання про перенесення розгляду справи було доставлено відповідачу засобами поштового зв'язку 01.12.2016 року, тобто після розгляду справи про порушення митних правил.

Зі службової записки завідувача сектору РЗ та ЗДПІ Одеської митниці ДФС слідує, що повідомлення позивача щодо перенесення розгляду справи надійшло на е-mail: od_nach@customs. sfs. gov. ua 28.11.2016 о 12:56, проте через технічні збої (недоступність серверу з 12:24 28.11.2016 до 11:08 01.12.2016) зазначене повідомлення за призначенням було перенаправлено тільки після поновлення роботи серверу 01.12.2016 об 11:15 год.

При цьому, як до митного органу, так і до суду позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у наведеному клопотанні про перенесення розгляду справи про порушення митних правил.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перевищення встановленого Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Біляївського районного суду Одеської області від
11.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
11.07.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити. При цьому, посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення Митницею вимог статей 498, 526 Митного кодексу України, в частині розгляді справи за його відсутності, а також статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними, оскільки будь-яких належних доказів, які б підтверджували поважність причин його неявки до Митниці на розгляд справи про порушення митних правил, як-то: листки непрацездатності, наказ про відрядження тощо позивачем під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій надано не було. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Отже, застосоване до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для висновку про визнання протиправною та скасування постанови Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 30.11.2016 №1256/50009/16.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №496/147/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова