Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 804/75/18

адміністративне провадження № К/9901/61863/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Бучик А.Ю., Єзеров А.А.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 (суддя - Боженко Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В., Сафронов С.В.)

у справі за позовом Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Криворізьке центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суму заборгованості в розмірі 636538,36 грн. (заборгованість по списку №1 - 633381,28 грн., по списку №2 - 3157,08 грн.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби з надзвичайних ситуацій зареєстрований у Криворізькому центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) заборгованість відповідача за листопад 2017 року становить: зі списку №1 - 633 381,28 грн.; зі списку №2 - 3 157,08 грн., які були направлені на адресу відповідача.

За обліковими даними позивача, заборгованість Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком № 2 становить 636 538,36 грн.

Також судами встановлено, що суми нарахованих коштів підтверджуються також довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, довідками про підтвердження пільгового характеру пенсій по громадянам, розпорядженнями, протоколами про призначення пільгових пенсій.

Також судами встановлено, що згідно наданих позивачем витягів стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) 3), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРВРЗ ДСНС України), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР(АР)З), відносно вищезазначених загонів в графі "дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди" зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №224 від 15.05.2013 щодо припинення шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Вказаним наказом визнано Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайний ситуацій правонаступником всього майна, прав та обов`язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 №443 "Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання" встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України №215 від 13.05.2013) є правонаступником прав і обов`язків Харківського ВГР(АР)3.

Статутом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, визначено, що Загін є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.

Факт правонаступництва був встановлений і судовим рішенням у справі №804/5096/16 та не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом згідно до вимог ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2018, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, позов задоволено.

Стягнуто з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд 223А, код ЄДРПОУ 33873405) на користь Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) заборгованість в розмірі 636 538,36 гривень (шістсот тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 36 копійок), по списку №1 - 633 381,00 грн., по списку №2 - 3 157,08 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту "а", "б-з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1, №2), суди дійшли висновку про обов`язок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Також суди виходили з того, що доводи відповідача стосовно відсутності підстав для сплати стягуваних сум у зв`язку із тим, що відповідач не є правонаступником за такими платежами, не знайшли свого підтвердження.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що суди дійшли помилкових висновків у питанні його правонаступництва щодо підприємств, на роботі у яких особи набули пільговий стаж.

Також покликаєтсья на те, що в силу приписів Прикінцевих положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відшкодування спірних витрат підлягає здійсненню за рахунок Державного бюджету.

Також покликається на те, що суд першої інстанції помилково відніс справу до числа справ незначної складності.

Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено стаж роботи усіх осіб, щодо яких заявлено вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечує та просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об`єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства, тобто позивача.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 20.12.2018 у справі №804/2506/17, від 17.09.2020 у справі №804/863/17, від 07.12.2020 у справі №804/4206/17, від 23.06.2022 у справі №804/2793/18 між тими самими сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у спірний період позивачем понесено витрати на виплату пільгових пенсій працівникам позивача, такі витрати підтверджуються наданими довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, довідками про підтвердження пільгового характеру пенсій по громадянам, розпорядженнями, протоколами про призначення пільгових пенсій, однак у встановлений законом строк плату, що покриває такі фактичні витрати, відповідачем не внесено.

Також судами встановлено, що відповідачем направлялось позивачу повідомлення про суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за листопад 2017 року для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на загальну суму 636538,36 грн. (заборгованість по списку №1 - 633381,28 грн., по списку №2 - 3157,08 грн.).

Крім того, питання правонаступництва відповідача у спірних правовідносинах неодноразово вирішувалась Верховним Судом, який у постановах від 20.12.2018 у справі №804/7025/17, від 11.09.2019 у справі №804/5096/16, від 06.06.2023 у справі № 804/5216/17 дійшов висновку про наявність у відповідача статусу правонаступника аварійно-рятувальних загонів, у яких працювали відповідні працівники.

Крім того, як встановлено судами, відповідач не оскаржував як рішення органу Пенсійного фонду України про нарахування пільгових пенсій, так і розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

При цьому, предметом позовних вимог, у цій справі, є стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відтак, дослідження стажу роботи усіх осіб, щодо яких заявлено вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, не належить до предмету доказування у цій справі.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів - без змін.

Керуючись статтями 341 346 349 351 356 359 КАС України,-

постановив:

Касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, у цій справі, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров