Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/27658/15

адміністративне провадження №К/9901/33216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2016 (суддя - Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі №826/27658/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 01.12.2015 №0008001701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що в період, що був предметом перевірки, ОСОБА_2 отримала дохід, який згідно Податкового кодексу України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи, проте таку декларацію подано не було та не задекларовано дохід у сумі 72530,67 грн.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування земельної ділянки від 24.04.2013 ОСОБА_2 отримала в дарунок від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Вартість дарунку за договором складала 72530,67 грн.

ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою-платником податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 19.11.2015 № 1017/26-54-17-01-17-2824422109, в якому відображено висновок про порушення ОСОБА_2 пункту 164.2 статті 164, пункту 174.6 статті 174 та пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України.

01.12.2015 на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008001701, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток фізичної особи» всього в сумі 4703,16 грн., з яких податок на прибуток фізичної особи у розмірі 3626,53 грн., штрафні санкції у розмірі 1076,63 грн.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Об'єктом спадщини платника податку є, зокрема, об'єкт нерухомості (пункт 174.1 статті 174 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до підпункту пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою у разі, якщо успадковуються членам сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, якими, згідно Податкового кодексу України, вважаються батьки фізичної особи, чоловік та дружина, діти, у тому числі усиновлені згідно підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

На підтвердження першого ступеня споріднення ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_3 позивачем було надано: свідоцтво про народження ОСОБА_4 від 17.07.1977 №1193, відповідно до якого матір'ю є ОСОБА_3, а також свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.02.1996, відповідно до якого змінено прізвище позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_4.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про протиправність нарахування грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій у даному випадку суперечить вимогам підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу Країни, згідно з яким за нульовою ставкою оподатковуються об'єкти, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду