Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №159/3718/17

адміністративне провадження №К/9901/14389/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018

у справі № 159/3718/17

за позовом ОСОБА_2

до заступника начальника Головного управління ДФС у Волинській області Кондратюка Сергія Вікторовича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом до заступника начальника Головного управління ДФС у Волинській області Кондратюка Сергія Вікторовича (далі - відповідач, скаржник, податковий орган) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.10.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Крім того, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що представник податкового органу Виш А.А., який здійснював супроводження даної справи знаходився у відпустці.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу залишено без руху, в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач звернувся до суду з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано доводами, викладеними у попередньому клопотанні.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що копія постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.10.2017 надійшла на ім'я заступника начальника ГУ ДФС у Волинській області у м. Луцьк, та з врахуванням того, що робоче місце представника ГУ ДФС у Волинській області закріплене в м. Ковель, то повний текст копії постанови суду для ознайомлення та підготовлення апеляційної скарги представник, який супроводжував дану справу отримав під розписку лише 28.11.2017, оскільки в період з 17.10.2017 по 03.11.2017 представник податкового органу Виш А.А. перебував у відпустці.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з апеляційною скаргою) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З матеріалів справи вбачається, що в межах наданого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак, наведені у клопотанні доводи визнані судом неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого. Труднощі в організації робочого процесу державних органів не є поважною підставою пропуску строку на апеляційне чи касаційне оскарження, позаяк в структурних підрозділах податкового органу повинна бути забезпечена достатня кількість працівників задля належного виконання посадовими особами своїх обов'язків, в тому числі представництва інтересів податкового органу в судах усіх інстанцій.

Усі учасники судового процесу рівні перед законом та судом. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються в цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).

В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження податковий орган не навів підстав, які б слугували об'єктивною перешкодою для своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції в межах встановлених процесуальних строків.

В зв'язку з чим, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції норми процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення, порушені не були.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі № 159/3718/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко