Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.11.2019 року у справі №520/7796/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №520/7796/19
адміністративне провадження №К/9901/30851/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/7796/19
за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування постанови,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (прийняте головуючим суддею Мороко А.С.), на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кононенко З.О., суддів: Сіренко О.І., Калиновського В.А.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила:
-визнати незаконними дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ростовського Р.В. (далі - державний виконавець) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59658042 від 29 липня 2019 року;
- скасувати постанову від 29 липня 2019 про відкриття виконавчого провадження №59658042 щодо стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.
1.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що постанова старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №59658042 від 29 липня 2019 року щодо стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн є протиправною, а дії щодо її винесення - незаконними, оскільки судове рішення у справі № 639/6431/17 позивач не виконала з поважних причин, оскільки оскаржила його в касаційному порядку до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. 31 травня 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ростовським Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59242878 з виконання виконавчого листа № 639/6431/17, виданого 11 квітня 2019 року Жовтневим районним судом м. Харкова про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди Харківській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого майна - нежитлової будівлі (гараж та два бокси) (адреса: АДРЕСА_1 ) за свій рахунок.
3. 14 червня 2019 року державним виконавцем здійснено вихід за вказаною адресою, встановлено, що рішення суду не виконано, складено акт від 14 червня 2019 року, причини не виконання рішення суду боржник не повідомив.
4. 18 червня 2019 року державним виконавцем винесено постанову по ВП №59242878 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700,00 грн.
5. 18 червня 2019 року державним виконавцем направлено на адресу позивача вимогу № 42129 про виконання рішення суду протягом десяти робочих днів до 02 липня 2019 року.
6. 02 липня 2019 року державним виконавцем повторно здійснено вихід за вказаною адресою, встановлено, що рішення суду не виконано, складено акт 02 липня 2019 року, причини не виконання рішення суду боржник не повідомив.
7. 03 липня 2019 року державним виконавцем винесено постанову по ВП №59242878 про накладення на позивача вдруге штрафу в подвійному розмірі в сумі 3400,00 грн.
8. 26 липня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП№ 59242878.
9. 29 липня 2019 року державним виконавцем винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження № 59658042 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн. Підставою для винесення зазначеної постанови стала постанова державного виконавця у ВП № 59242878, видана 18 червня 2019 року про накладення штрафу на позивача.
10. Не погоджуючись із постановою про відкриття ВП № 59658042 від 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 звернулась до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
12. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при винесенні постанови від 29 липня 2019 року про відкриття ВП №59658042 щодо стягнення штрафу старший державний виконавець діяв з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
13. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
14. На думку позивача, державний виконавець при винесенні спірної постанови вийшов за межі повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Фактично постанова про накладення штрафу від 18 червня 2019 року у ВП №59242878 була скасована, тому вона не може бути підставою для відкриття виконавчого провадження.
15. У касаційній скарзі зазначено, що на розгляді у Верховному Суді перебуває справа №639/6431/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю та зустрічним позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна. Провадження про відкриття касаційного провадження за скаргою позивача Верховним Судом відкрито 26 квітня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року зупинене виконання постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17-ц. Несвоєчасність направлення Верховним Судом вказаної ухвали про зупинення виконання рішення суду негативно вплинула на права позивача, створивши додаткові обтяження. Оскільки судом касаційної інстанції прийнято рішення щодо зупинення виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17, то всі подальші дії державного виконавця, зокрема винесення спірної постанови, є незаконними, а вказана постанова підлягає скасуванню.
16. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
17. На думку представника відповідача, посилання ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду про зупинення дії судового рішення у справі № 639/6431/17 є необґрунтованим, оскільки рішення суду касаційної інстанції стосується виконання рішення суду у ВП №59242878. У свою чергу, в даній справі позивач оскаржує постанову про відкриття іншого виконавчого провадження - №59658042, яка винесена на підставі іншого (ніж зупинене судовим рішенням) виконавчого документу - постанови державного виконавця № 59242878 від 18 червня 2019 року про накладення штрафу на повивача. Враховуючи, що постанова про накладення штрафу винесена 18 червня 2019 року, а виконання судового рішення зупинене 05 липня 2019 року, твердження позивача про ігнорування державним виконавцем ухвали Верховного Суду є безпідставним.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20. Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі, зокрема, судових рішень;
- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
21. Згідно з частиною першою, пунктом 16 частини третьої та частиною четвертою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
22. Частиною четвертою статті 19 Закону № 1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
23. Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
24. Згідно зі статтею 75 Закону 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
26. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. Частинами першою-третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Предметом спору в даній справі є постанова державного виконавця про відкриття ВП №59658042. Вказане виконавче провадження відкрито на виконання постанови державного виконавця про стягнення штрафу у розмірі 1700 грн у ВП №5942878. Штраф накладено на позивача внаслідок невиконання рішення суду у справі №639/6431/17.
29. З аналізу статті 75 Закону 1404-VIII вбачається, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу.
30. Одним із доводів позивача, викладеного в касаційній скарзі, є наявність поважної причини невиконання рішення суду у справі № 639/6431/17, а саме - ухвала Верховного Суду від 05 липня 2019 року про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
31. Однак, Верховний Суд зазначає, що державним виконавцем при відкритті ВП №59242878 (31 травня 2019 року) встановлено для ОСОБА_1 обов`язок виконати протягом 10 робочих днів постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17, а саме - усунути перешкоди Харківській міській раді у користуванні спірною земельною ділянкою. Оскільки позивач станом на 18 червня 2019 року вказаний обов`язок не виконала, відповідно до вимог статті 75 Закону 1404-VIII, державним виконавцем накладено штраф. В добровільному порядку ОСОБА_1 штраф не сплатила, тому державний виконавець відкрив виконавче провадження щодо примусового стягнення суми штрафу. На момент виникнення обов`язку щодо виконання рішення суду жодної ухвали про зупинення дії такого рішення не існувало, постанова Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17 скасована не була і вступила в законну силу.
32. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що державний виконавець, приймаючи спірну постанову, діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно вимог Закону 1404-VIII.
33. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала Верховного Суду про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі №639/6431/17 оприлюднена 30 липня 2019 року. Представником позивача копія вказаної ухвали направлено державному виконавцю 26 липня 2019 року, отримано державним виконавцем - 09 серпня 2019 року. Тобто, на час винесення спірної постанови державний виконавець не був обізнаний про наявність рішення суду про зупинення судового рішення у справі № 639/6431/17.
34. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій державного виконавця стосовно відкриття ВП № 59658042, що виключає наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.
35. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому підстави для її задоволення відсутні.
36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
СУДОВІ ВИТРАТИ
37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
О. В. Калашнікова
О.А. Губська
І.В. Дашутін
Судді Верховного Суду